|
30.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливе застосування ч. 3, ст. 631 Цивільного кодексу України (сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення) у договорах під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1413/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=86af884c-a291-4523-a8a5-5ab5e99dd299&lang=uk-UA
|
|
28.12.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відділ освіти Куп’янської міської ради Харківської області (далі – Замовник) 09 грудня 2021 року розмістив оголошення UA-2021-12-09-004479-c про проведення закупівлі молока.
Замовником 17.12.2021 були внесені зміни до тендерної документації. Зокрема в п. 3. «Технічні характеристики» змінено характеристику «Термообробка» з Пастеризоване на Ультрапастеризоване. Замовник фактично змінив предмет закупівлі, але в оголошенні на титульній сторінці тендерної документації та в предметі проекту договору (додаток 4 до тендерної документації) залишив назву предмета закупiвлi Молоко (Код ДК 021:2015:15510000-6 Молоко та вершки), Фактично ж вимагається поставка за Кодом ДК 021:2015:15511210-8 Ультрапастеризоване молоко. Тобто, предмет закупівлі після внесення змін не відповідає оголошенню та змісту тендерної документації.
Чи є порушенням такі дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC&fNum=53972
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Поряд з цим ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
23.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля відбулась згідно ст3 п7 без застосування ЕС у зв’язку з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності. Вартість договору 155000,00 грн. Чи можна доп угодою збільшити суму договору і кількіст послуг, що закуповуються
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Господарським кодексом України (далі – ГК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Поряд з цим звертаємо вагу, що планування здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі з дотриманням положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону.
|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Планується проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ст.40 ЗУ «Про публічні закуплі» на підставі ч.2.п.3 абз.4
якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: «оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
Відповідно до ст.18 Закону
Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити підтвердження в електронній системі закупівель.
Укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється.
Прошу надати роз’яснення застосування законодавства про публічні закупівлі
Чи поширюється заборона укладання договору про закупівлю під час оскарження рішення органу оскарження в судовому порядку?
Як розуміти положення закону «про публічні Закупівлі» «після розгляду\оцінки тендерних пропозицій учасників» після розгляду і оцінки тендерних пропозицій учасників?
Після розгляду або оцінки тендерних пропозицій учасника?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо застосування норм Закону, які дозволяють здійснити закупівлю до 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується
Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених з використанням абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.
При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, самостійно замовник здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.
Щодо заходів забезпечення позову у разі судового оскарження
Ураховуючи норми пункту 17 частини першої статті 1 Закону та частини сімнадцятої статті 18 Закону укладення договору про закупівлю під час оскарження в Антимонопольному комітеті України забороняється.
Поряд з цим згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Отже, якщо справа розглядається в суді, то питання заборони відповідачу вчиняти певні дії, у тому числі щодо договору, регулюється ГПК України.
Щодо розуміння стосовно розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій
Питання, які стосуються розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій як певних етапів процедури закупівлі/закупівлі визначені статтею 29 Закону.
Водночас рекомендуємо для кращого розуміння алгоритму, за яким здійснюються відкриті торгів/спрощені закупівлі тощо звернутися до схем, що розроблені Київською школою економіки спільно з Мінекономіки, що знаходяться за посиланням: https://cep.kse.ua/scheme/?fbclid=IwAR2gkTwsWtFbCGcMj5zZMJDvY4CdbBK150PFGsjDoaIViNreAPlLmpnQE8g
|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, та беручи до уваги, що зазначеними вище статтями Закону не встановлено виключної умови щодо проведення переговорної процедури закупівлі протягом того ж бюджетного року, в якому проводилися відмінені процедури відкритих торгів, та щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель в тому ж бюджетному році, в якому проводилися відмінені спрощені закупівлі, а також не встановлено вимоги щодо тотожності суми договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель і очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі в новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій учасників, при цьому предмет закупівлі, технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не будуть відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації?
2. Чи може Замовник здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю?
3. Чи може сума договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель відрізнятись від очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель?
4. Чи має бути тотожною очікувана вартість першої і другої процедури закупівель (першої і другої спрощеної закупівлі), які були відмінені у встановленому порядку, для того, щоб у замовника виникло право на застосування переговорної процедури закупівлі (на здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель), за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником у тендерній документації (в оголошенні про спрощену закупівлю)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році.
За таким підходом - здійснення закупівель у поточному році без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, має відбуватися придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом).
При цьому в обох випадках саме предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником у тендерній документації або в оголошенні про спрощену закупівлю. Обмежень щодо зміни очікуваної вартості Закон не містить.
|