|
|
27.11.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Цікавить позиція УО щодо такої ситуації.
У складі університету в якості структурних підрозділів без статусу окремої юридичної особи є Науково-дослідна частина і Видавництво. В процесі виконання НДР виникає потреба у друкарських та видавничих послугах, які може надати Видавництво. Чи підпадають під дію Закону "Про публічні закупівлі"такі послуги? По факту, це перекидка коштів з одно рахунку університету (зокрема, з рахунку Науково-дослідної частини) на інший (спецфонд університету).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 розміщено лист від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 “Щодо делегування здійснення закупівель”.
|
|
|
08.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) зазначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до п. 1.2.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі – Правила) передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановок споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Водночас в пункті 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин.
Виходячи з вищевикладеного, просимо надати роз'яснення щодо можливості в рамках чинного законодавства укласти договір з електропостачальником без проведення тендерної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 930/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою неухильного дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» в частині вірного планування закупівель у 2021 році та з урахуванням Закону України «Про нотаріат» в тому числі правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/), просимо вас надати чіткі роз’яснення щодо закупівель нотаріальних дій.
Зауважимо, що частиною першою статті 3 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону України «Про нотаріат» визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша статті 19 Закону України «Про нотаріат»).
В свою чергу, Концерн уважно ознайомився із попередньо опублікованими роз’ясненнями щодо аналогічних за змістом запитів стосовно закупівель нотаріальних послуг у розділі «Консультації з питань закупівель», а саме:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5933730e-7526-4701-b5c3-a14c22ff546a&lang=uk-UA ,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA
з відповідними посиланнями на
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA,
проте надані роз’яснення не містять чіткої відповіді на поставленні запитання у співвідношенні з нотаріальною діяльністю і вищезгаданою позицією Нотаріальної палати.
Враховуючи все вищезазначене та враховуючи актуальність таких закупівель для всіх без виключень замовників, просимо вас надати роз’яснення щодо наступного:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом визначається вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених частинами п’ятою та шостою статті 3 Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею (далі – закупівля) є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, зазначаємо, що згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас звертаємо увагу, що надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель є функціями Уповноваженого органу згідно статті 9 Закону.
Крім того повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління як орган державної влади забезпечує державну соціальну політику щодо забезпечення деяких категорій населення технічними засобами реабілітації або надання послуг із професійного навчання та підвищення кваліфікації учасників АТО.
При заключенні договорів на вищеваказані цілі застосовуються тристоронні договори між виконавцем, управлінням та замовником послуги. Чи потрібно дані договори оприлюднювати на онлайн майданчику та якщо так то чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі якщо вартість послуги або товару по даним договорам більше 50 тис. грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
|
|
|
01.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатом проведення відкритих торгів підписано договір на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво гравійної дороги від західного обходу м. Львова до житлового масиву "Білогорща". Сума ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ 28 220 000, 00 грн. Термін дії основного договору до 20 грудня 2022 року. Станом на сьогодні основний договір виконано на 11 000 000, 00 грн. (підписано відповідні акти та оплачено роботи замовником). Для можливості продовження виконанння робіт по основному договору, виникла необхідність у додаткових роботах, що не заперечується замовником (наявні відповідні протоколи, акти обстежень об'єкту будівництва). Замовником замовлено коригування проекту, з метою включення до нього додаткових робіт. Після проведення коригування роекту, вартість додаткових робіт, без яких неможливо продовдити виконанння робіт по основному договору, СТАНОВИТЬ 13 700 000, 00 грн. (48% вартості суми основного договору).
Отже є підстави та необхідність проведення переговорної процедури на підставі по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (переговорна процедура закупівлі застосовується, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера).
ЗАМОВНИК трактуючи п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" стверджує, що може провести переговорну процедуру по закупівлі додаткових робітна на суму ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % ВІД СУМИ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ, тобто 5 500 000, 00 грн. (від суми 11000 000, 00 грн.). Мотиви замовника - так робили завжди.
Запитання.
1. Чи законним є твердження Замовника про можливість проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" на суму додаткових робіт, ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % СУМИ ВИКОНАННЯ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ?
2. Чи правильно розуміє Учасник, що проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" можливе на суму додаткових робіт, що не перевищує 50 % суми основоного договору, тобто 14 110 000,00 грн (від суми 28 220 000, 00 грн.)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (Додаток 1) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|