|
|
12.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати консультацію у відповідності до п. 13 частини першої ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року №114-ІХ), (далі – нова редакція Закону), щодо наступного.
Замовником розпочато процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою до введення в дію нової редакції Закону, а саме 1.04.2020 року. В період оскарження рішень Замовника було подано скаргу до органу оскарження, а саме 11.06.2020 року, тобто під час дії вже нової редакції Закону.
У відповідності до абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі «…. оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;» .
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону?
Заздалегідь вдячні за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим пунктом 3 частини другої статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю.
Так, відповідно до абзацу п’ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
У свою чергу, визначення поняття “конкурентна процедура закупівлі (тендер)” наведено в пункті 13 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, умова застосування переговорної процедури закупівлі, визначена абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону, застосовується саме у разі оскарження тендеру (конкурентної процедури закупівлі), що проводиться відповідно до вимог Закону в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019.
|
|
|
12.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відкриті торги проведені у 2019 році на капітальний ремонт. Заключено договір на 5090.000 тис грн. Роботи у 2019 році виконані на суму 2212,454 тис. грн., термін дії договору продовжено на 2020 рік. У 2020 році проведено коригування кошторисної документації, в якій було замінено матеріали на зовнішнє опорядження та добавлено додаткові роботи, які не були враховані у попередній проектно-кошторисній документації. (Загальна вартість робіт по новій кошторисній документації, які необхідно виконати у 2020 році складає 3986,000 тис грн.) Чи може Підрядник закінчити невиконані роботи по існуючому договору? Чи може Замовник заключити договір з тим самим Підрядником на додаткові роботи по переговорній процедурі закупівель (вартість додаткових робіт не перевищує 50% від основного договору) відповідно до пп.5 п. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи нам необхідно розривати договір з цим Підрядником та проводити відкриті торги на загальну вартість невиконаних робіт по відкоригованій кошторисній документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Поряд з цим аналогічна відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів розгляду пропозиції.
Інформація про наявність/ відсутність податкового боргу змінюється щоденно, у зв’язку з цим постає питання:
1. на яку дату у учасника не повинно бути боргу -–на дату складання пропозиції, або на дату подання пропозиції, або на дату оцінки пропозиції?
2. який ресурс відкритих даних є офіційним та актуальним для перевірки суб’єктів господарювання, які мають податковий борг? Тобто такий, де інформація оновлюється щоденно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, в якому міститься лист Державної податкової служби України від 24.12.2019 № 4158/5/99-00-02-10-02-16 щодо перевірки податкового боргу, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється в договорах, укладених за переговорною процедурою згідно підстав визначених статтею 40 Закону України "Про публічні закупівлі" встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 815/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9481fdf7-d97b-4252-b3a2-fcc895658008&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.
|