Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК, ГК України). 

При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Поряд з цим виходячи зі змісту частини третьої статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію, зокрема ціну, зазначену в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.

При цьому замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах : 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих  у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.

Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України від 22.02.2000 № 1490-III "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (зі змінами) (далі - Закон) встановлював  правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Статтею 34 Закону було визначено, що договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).

Таким чином, виходячи зі змісту статті 34 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії, при цьому істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України між замовником і учасником-переможцем процедури закупівлі.

Поряд з цим у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Поряд з цим відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом. 

Водночас  оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі, невідступаючи від положень законодавства, що урегульовують технічні аспекти складання документів. 

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення рішеня уповноваженої особи до розпорядчих актів індивідуальної дії (індивідуальних актів) .