Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Частиною 6 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлено, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (наприклад – послуг). Просимо роз’яснити, які орієнтовно випадки обґрунтованої необхідності можуть бути прийнятими і незаперечними, в розумінні Закону, для оформлення рішення Замовника щодо подовження строку укладання договору до 60 днів? Чи ці випадки носять виключний, обмежений характер, чи відносяться до прав і розуміння Замовника? А також просимо роз’яснити, які є особливості оформлення рішення про продовження строку укладання договору до 60 днів і порядку розміщення в електронній системі закупівель.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Водночас, оскільки Законом не визначено конкретного переліку випадків щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх.

Разом з тим будь-яке рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.

При цьому відповідь на питання стосовно розміщення інформації про продовження строку дії договору про закупівлю міститься у запиті 813/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e439551a-0b3b-4d0e-8109-2963d7e1db2c&lang=uk-UA

13.08.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3268 / 3232

Закладами освіти області відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" проводяться закупівлі щодо послуг з гарячого харчування дітей. Переможець надавав послуги на орендованих площах закладів освіти на підставі договорів про безкоштовне користування приміщень харчоблоків. При цьому, у зв'язку зі змінами в ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами аукціону виключно в електронній торговій системі. Як діяти замовнику в даному питанні через колізію чинного законодавства ? Адже переможець по торгам щодо надання послуг гарячого харчування може не стати переможцем аукціону на оренду площ харчоблоків.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.

13.08.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

3438 / 3401

Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону Про публічні закупівлі за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Чи зобов’язаний замовник за кожною окремою будівлею проводити окрему процедуру закупівлі/закупівлі, враховуючи що предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва (слово об’єкти визначено у множині). Чи може замовник провести одну спрощену закупівлю/відкриті торги за декількома об’єктами будівництва (з декількома інвентарними номерами)? Наприклад закупівлю на «Проектно вишукувальні роботи з обстеження технічного стану з видачею експертних висновків технічного стану об’єктів Підприємства» (згідно до технічного завдання в переліку визначено порядка 10 об’єктів з різними інвентарними номерами).

Відповідь

13.08.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3050 / 3223

Підкажіть, будь ласка, якщо в комунальному закладі призначено дві уповноважені особи (одна з них відповідає за спрощені закупівлі, а друга - за переговорну процедуру), чи можуть вони заміняти одна одну в тому випадку, коли хтось виходить у відпустку, перебуває на лікарняному тощо. Іншими типами процедур закупівель займається тендерний комітет. Чи не буде така ситуація суперечити статті 11 ч. 7 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме вимозі про розмежування повноважень у разі призначення двох уповноважених осіб?

Відповідь