|
18.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Дачненський сількомунгосп» (ЕДРПОУ 32353038) відносило себе до наступної категорії замовників: Державне або комунальне підприємство, яке не належить до замовників. Плануємо закупити причеп (очікувана вартість 300 тис. грн.) за бюджетні кошти, які виділені сільською радою, що є Засновником підприємства. При створенні строки плану немає типу процедури: відкриті торги з особливостями. Звернулись за поясненням на площадку ДЗО та отримали відповідь, що нами невірно визначено категорію замовника відповідно до Закону. Питання: до якої категорії замовників ми відносимся, якщо проводиться закупівля на суму 300 тис. грн. за бюджетні кошти, виділені сільською радою (Засновником підприємства)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування); 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Так як, визначення приналежності до замовників та віднесення їх до певної категорії, здійснююється самостійно на підставі документів, нормативно-правових актів тощо. З метою правильного прийняття рішення і подальшої організації діяльності підприємства, Прошу надати індивідуальну консультацію з питання :"Чи є підприємство КП "Чернівціміськліфт" (код33540107) Замовник в розумінні Закону "Про публічні закупівлі"". Оскільки виникли сумніви, якою ознакою керуватися,якщо згідно Статутних документів підприємства ми:"п.1.1. Міське комунальне підприємство "Чернівціміськліфт", (Підприємство) є комунальним підприємством, що засноване на власності територіальної громади м.Чернівців. Підприємство створене відповідно до рішення 30 сесії міської ради IV скликання від 24 лютого 2005 року № 685. Власник – Чернівецька міська рада." і також " П.1.6. Підприємство здійснює свою діяльність на принципах комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного найму працівників. 2.1.Основною метою створення Підприємства є:
2.1.1. Забезпечення в місті безперебійної та безпечної роботи ліфтів;
2.1.2. Здійснення виробничої, господарської, комерційної та іншої діяльності для отримання прибутку." Юридична особа не є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
23.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
При виконанні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" виникло питання щодо статусу державного підприємства як замовника: вважається воно таким чи ні?
Державне підприємство заснувало Міносвіти наказом.
Державне підприємство відповідно до ст. 74 ГК України є комерційним.
Розмір статутного капіталу - 0.
Державне підприємство не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів.
Воно не належить до переліку сфер господарювання за ч. 2 ст. 2 Закону про публічні закупівлі.
При цьому, підприємство уповноважене Міносвіти на здійснення такої функції як продаж офіційних бланків для запрошення на навчання іноземців; створення та підтримка електронних інформаційних ресурсів, необхідних для здійснення обліку, реєстрації та моніторингу інформації для потреб Уповноваженого органу управління.
Діяльність, яку виконує тільки це підприємство відповідно до Статуту та розпорядчих документів Міносвіти.
Державне підприємство немає статусу монополіста.
Підприємство немає статусу природної монополії.
Відповідно до вимог Закону про бухгалтерський облік підприємство є мікро.
Обсяг закупівель товарів і послуг за рік в межах до 200 тис. грн.
Чи є наше підприємство замовником?
Які ще критерії слід врахувати при вирішенні цього питання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
22.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» відноситься до замовників, визначених пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, визначених частиною 2 статті 2 Закону, зокрема забезпечення функціонування міського електричного транспорту та перевезення пасажирів автобусами в межах міст.
Закупівля пального для потреб Підприємства «Запоріжелектротранс» здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом застосування відкритих торгів з публікацією англійською мовою, так як очікувана вартість закупівлі пального перевищує суму, еквівалентну 133 тисячам євро.
Очікувана вартість закупівлі пального на Підприємстві визначається відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості закупівлі, що затверджена наказом Міністрества розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 №275.
У січні 2022 року Підприємстом «Запоріжелектротранс» були оголошені відкриті торги з публікацією англійською мовою на закупівлю дизельного палива. Враховуючи орієнтовну вартість закупівлі та обсяг закупівлі ціна за 1 літр дизельного палива складає 32,78 грн. Аукціон призначено на кінець лютого.
На офіційному сайті Міністерства економіки України 15.02.2022 було оприлюднено інформацію, що станом на 11.02.2022 на підставі розрахунків акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (лист від 11.02.2022 № 16/2-32-22) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 29,07 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 31,75 гривень.
Ціна на паливо встановлюється з урахуванням гранічної торгівельної надбавки, що встановлена Пунктом 414 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»
Середня вартість дизельного палива на АЗС Запорізької області станом на 22.02.2022 року становить 33,99 грн. за 1 літр.
Отже, у зв’язку з різким подорожчанням пального, очікувана вартість закупівлі, що була оголошена підприємством, вже не є актуальною. Наразі вона є заниженою в порівнянні з середньою ціною на ринку нафтопродуктів, що може призвести до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників.
Відсутність пропозицій учасників у зв’язку з неактуальною очікуваною вартістю закупівлі, або відмова переможців від підписання договору у зв’язку з подорожчанням пального на момент його підписання, може привезти до зриву закупівельного процесу Підприємства «Запоріжелектротранс» та зупинки громадського транспорту у місті Запоріжжі.
У зв’язку з нестабільною ситуацією в країні та на світовому ринку нафтопродуктів паливо продовжує дорожчати. Враховуючи, що процедура закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою триває близько двох місяців до моменту підписання договору про закупівлю, визначити очікуваної вартості предмета закупівлі, що буде актуальна на момент аукціону або підписання договору практично неможливо.
З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник з власної ініціативи чи за результатами звернень вносити зміни до інформації, яку вже оприлюднено в електронній системі (зменшення обсягів закупівлі), зокрема до оголошення про проведення процедури закупівлі.
Також, просимо надати роз’яснення щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі пального у ситуації значного та тривалого подорожчання пального, що наразі склалася на ринку нафтопродуктів.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону, зокрема кількість товару.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Разом з тим, початком конкурентної процедури закупівлі є оприлюднення у відповідності до статті 10 Закону оголошення про її проведення, яке має унікальний номер, присвоєний електронною системою закупівель.
Зміст оголошення про проведення відкритих торгів визначено частиною другою статті 21 Закону. Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону оголошення повинно містити, зокрема інформацію про кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг.
При цьому, Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі після його оприлюднення в електронній системі закупівель.
У зв"язку з цим, при внесенні змін до тендерної документації замовнику слід урахувувати інформацію, вказану ним в річному плані та оголошенні для уникнення у подальшому невідповідності між оголошеною та проведеною конкурентною процедурою закупівлі.
Водночас визначення потреби у товарах, роботах, послугах, у тому числі щодо кількості або обсягів закупівлі, очіукваної вартості, планування джерел видатків тощо, є необхідними передумовами здійснення закупівель.
Крім цього, зазначаємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Водночас пропонуємо ознайомитися з інформацією, що міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: "13) послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями."
Наразі товариство розглядає можливість отримання кредиту у резидента (банк, финустанова),
У зв'язку з цим виникає питання: чи поширюється дія закону "Про публічні закупівлі" на послуги фінансових установ/банків - резидентів щодо надання кредиту? чи має товариство замовляти такі послуги відповідно до вимог зазначеного закону?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями.
Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до законодавства країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження.
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ, саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|