|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником двічі проводилась закупівля природного газу за процедурою відкритих торгів та двічі торги було відмінено: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Відкриті торги на закупівлю природного газу здійснювались по лотах. Предмет закупівлі було поділено на лоти з метою забезпеченням можливості учасникам подавати пропозиції щодо поставки товару у конкретно визначених місцях. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі замовником визначено однаково по всіх лотах. Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» без визначення частин предмета закупівлі (лотів) у випадку, якщо предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника, не змінюються, враховуючи, що відкриті торги проводились по лотах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Таким чином, зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Ситуація: під час розгляду пропозиції встановлено невідповідність вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав сертифікат відповідності (товар підлягає обов’язковій сертифікації) та надання цього сертифікату було вимогою тендерної документації). За наявності цієї підстави, пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначена підстава є достатньої для відхилення пропозиції учасника, тому не має сенсу продовжувати проводити аналіз такої пропозиції для з’ясування наявності ще й інших підстав для відхилення.
В журналі «Фінансовий контроль» № 10 (105) 2014, надрукована стаття заступника начальника відділу моніторингу ризикових операцій Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України Ярослави Дуброви: «Розгляд пропозицій учасників торгів: як не схибити», в якій зазначено (стор.42): «Варто звернути увагу, що в разі наявності відповідної підстави для відхилення пропозиції учасника, передбаченої Законом, цей Закон не вимагає від замовника продовжувати здійснювати аналіз пропозиції такого учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення такого учасника».
Питання: у випадку, якщо встановлена одна достатня підстава для відхилення пропозиції учасника, чи потрібно проводити подальший аналіз пропозиції учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення пропозиції такого учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. У свою чергу, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону).
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (частина третя статті 30 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Поряд з цим, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення прийняття рішень та відповідальність, зокрема за відхилення тендерної пропозиції, покладено на тендерний комітет або уповноважену особу замовника. Водночас згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
Крім того, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 3 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності однієї або декількох підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|
|
14.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи призведе до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17000 грн не відхилення пропозиції визначеного переможця відкритих торгів, який надав довідку про підтвердження не судимості службової особи не в термін 5 днів, що вимагає ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», а на 8 день після опублікування повідомлення про намір укласти договір? ( з 1 лютого 2017 року регіональні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України не видають зазначені довідки, Департамент інформаційних технологій МВС України надав довідку на 7 день після запиту)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 17 Закону переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
При цьому Законом не передбачено можливість продовження строку, встановленого у статті 17 Закону, для подання документів переможцем торгів.
Крім того, згідно пункту другого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець, зокрема не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Водночас відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
10.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В грудні 2016 року було оголошено відкриті торги на закупівлю "Макарони, локшина, кускус і подібні борошняні вироби (макаронні вироби)". Ідентифікатор закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-08-002216-b. В тендерній документації вказано строки поставки товару – «січень – грудень 2017 року». Авторизований електронний майданчик zakupki.prom.ua не дає можливості вказати строки поставки словами, а лише датами. Тому при оприлюдненні закупівлі було визначено дати з 09.01.2017р. до 29.12.2017р., тобто, січень – грудень 2017 року. Ці дані відображаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі (п.7).
Процедура закупівлі була здійснення відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Аукціон відбувся 26.12.2016р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р. (терміни розгляду тендерних пропозицій не порушені, були відхилення тендерних пропозицій).
За результатами закупівлі укладено договір з ТОВ «Круг А» від 23.01.2017р. №3/ТК, договір укладено не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Головне управління Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі – Казначейство) відмовляє у реєстрації договірних зобов'язань за вказаним договором, мотивуючи це тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі у п.7 вказані строки поставки з 09.01.2017р., а повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р., тобто, пізніше, ніж вказаний початковий термін поставки.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України і строки поставки не є істотною умовою договору та регламентуються/уточнюються в договорі при його підписанні. Так у п.10.1 договору №3/ТК вказано, що «…договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017р…» і в договорі не зазначена умова щодо поставки товару з 09.01.2017р., бо при проведенні відкритих торгів замовник не має права використовувати умови ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Неможливо при оприлюдненні оголошення на проведення закупівлі точно визначити початкову дату поставки, бо під час проведення процедури існують ситуації, які можуть відтермінувати зазначену початкову дату, в тому числі:
- Подовження терміну розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів;
- Ненадання переможцем закупівлі документів, що повинен надати переможець на виконання статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Відмова переможця підписати договір і необхідність визначення іншого переможця;
- Надання скарги до Антимонопольного комітету України.
і при цьому ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Цивільним або Господарським кодексами України не заборонено укладання договору після встановлення в оголошенні початкової дати поставки.
Просимо надати відповідь з наступних питань:
- Чи можливо укладати договір за результатами закупівлі пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
- Чи має право Казначейство відмовити у реєстрації договірних зобов’язань за умови укладання договору з датою пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
08.02.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Керуючись статтею 8 Закону, прошу Вас надати роз’яснення на такі питання:
Відповідно до статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до положень п.3 глави 2 розділу 2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №639 Банківська гарантія має містити перелік реквізитів. Просимо уточнити чи є підставою для відхилення тендерної пропозиції Учасника відсутність у банківській гарантії наприклад Swift-кода чи скороченої назви принципала або якогось іншого реквізита?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерних пропозицій розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства встановлює в тендерній документації вимоги щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції.
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
|