|
|
16.08.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після підписання договору учасник не виходив на зв'язок. Строки поставки товару, що прописані в договорі минули. Учасник повідомив, що не зможе забезпечити доставку товару. Як розірвати договір і коли розпочати нову закупівлю. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
|
|
|
10.07.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасником процедури закупівлі ННВЦ ОНУ імені І.І.Мечникова була розроблена, створена і введена в дію у 2008 році Автоматизована електронна система голосування (АЕСГ/М “Вибір 3М”) на основі проведеної науково-дослідної конструкторської роботи (НДКР) на підставі договору № 98 від 01.10.2007 року (далі - Договір), пунктом 9.3 якого, Виконавець залишає за собою авторське право на розроблену систему голосування АЕСГ/М «Вибір 3М».
Співвиконавцями по договору було Виробничо-технічне підприємство “КАРЕ” (Замовником) та Навчально-науково-виробничий центр при ОНУ ім. І.І. Мечникова (Виконавець) (код ЄДРПОУ 02165805)
Завданням ВТП «КАРЕ» були всі інженерно-технічні роботи по виготовленню елементів АЕСГ/М «Вибір 3М» (електронні схеми, тощо, див. п.1.2 Предмету Договору та ТЗ до Договору ).
Завданням ННВЦ ОНУ були розробка і створення наукової продукції у виляді схемних рішень і комплексу комп'юторних програм (копію договору № 98 від 01.10.2007 року додаємо).
Зазначимо, що з моменту введення в дію системи автоматизованої електронної системи голосування Одеської обласної ради АСГ/М «Вибір 3М», а саме з травня 2008 року включно до кінця 2022 року Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова надавав послуги з авторського нагляду, управління, інформаційного та технічного обслуговування АСГ/М «Вибір 3М» з увагою на свої авторські права через свій структурний підрозділ - ННВЦ ОНУ користуючись Законом України про закупівлю статтями: ст. 13 частина 2 та ст. 40, частини 1, 2, підпункт 2, абзац четвертий.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо підтвердити (або ні) наше право у даному випадку у 2023 році, враховуваючи постанову КМ України № 1178, застосувати абзац 4 підпункту 5 пункту 13 постанови № 1178, Особливостей та укласти договір про закупівлю без застосування відкритих торгів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
04.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прозоро маркет працює таким чином, що закупівля оголошується "з ПДВ". Учасниками доволі часто є не платиники ПДВ, які заповнюють поле з ціною (зазначають свою ціну без ПДВ) і не звертають уваги, що в ЕСЗ їх ціна відборажується як "UAH з ПДВ".
Наприклад, ціна учасника 4 000,00 грн без ПДВ, в системі відображається 4 000,00 UAH з ПДВ
Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - неплатником ПДВ по ціні "без ПДВ", тоді як в електронній системі закупівель проти ціни такого переможця буде зазначено "UAH з ПДВ" ? Наприклад, в ЕСЗ 4 000,00 UAH з ПДВ, при цьому договір укладається на 4 000,00 грн без ПДВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо здійснення закупівель товарів з використанням електронного каталогу міститься в листі від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459Водночас, питання розрахунку ПДВ для Прозорро: загальні правила розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/pdv-v-sistemi-prozorroПри цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель електронного каталогу слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |
|
|
23.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема частини 2 статті 13, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. У зв’язку з цим просимо надати відповіді на наступні питання:
1. Чи не буде порушенням п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлення в тендерній документації обмежень щодо участі учасників, місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»?
2. Яка підстава для відхилення учасників місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Пунктом 41 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Так, зокрема, згідно з абзацом шостим підпункту 2 пункту 41 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
При цьому відповідно до пункту 43 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо зазначення підстав для відхилення, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Коаліцією RISE Ukraine виявлено 2 важливих питання, які, на нашу думку, потребують уточнення та можливого додаткового правового в регулювання.
1. ДОНОРСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАКУПІВЕЛЬ.
Як свідчить практика, абсолютна більшість певних кредитних/позикових угод з МФО містять посилання на правила закупівель відповідних МФО, які проводяться у їх процедурному режимі. Проте, в останній час є стійка тенденція використовувати спеціальний механізм, передбачений у внутрішніх процедурних документах МФО (наприклад, в Угодах з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) це Посібник для закупівель ЄІБ ) та подекуди і відповідних кредитних угодах (ратифікованих парламентом, тобто закріплено пріоритет цих правил над національним законодавством), який дозволяє для контрактів з низькою/середньою вартістю використання національних правил закупівель в тій мірі, в якій вони відповідають принципам і правилам відповідних МФО.
Наші колеги з МФО та партнери з українських організацій-бенефіціарів міжнародної допомоги докладають чимало зусиль для роз’яснення правомірності такого алгоритму серед українських стейкхолдерів та бізнесу (як майбутніх учасників торгів), використовуючи спеціальні процедурні посібники тощо. Зокрема, це стосується додаткових умов донорів у тендерній документації (у тому числі проектів договорів), які прямо не фігурують в українському законодавства (наприклад, Пакти доброчесності, певні кваліфікаційні вимоги, довші мінімальні строки для подання пропозицій, додаткові підстави для відхилення пропозицій та додаткові підстави для розірвання договору на підставі санкційної політики відповідного МФО). Такі додаткові умови можуть нести додаткові ризики непорозумінь, оскаржень скарг тощо.
Тому вважаємо за доцільне та будемо вдячні за:
- надання загального роз’яснення Міністерства економіки щодо підтвердження правомірності використання додаткових умов і вимог МФО для закупівель за кошти позик/грантів (відповідно до ратифікованих міжнародних договорів) у національних процедурах закупівель в ЕСЗ ПРОЗОРРО на підставі частини 2 статті 6 Закону у поєднанні з частиною 3 статті 22 Закону;
- опрацювання внесення зміни до Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178 (а також у статтю 6 Закону), у вигляді уточнюючої норми у додатку.
2. ПРИСКОРЕНА РАТИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ
Частини 1 і 2 статті 6 поділяє міжнародні договори України, що стосуються державних контрактів, на 2 групи.
Для чисельних угод, кількість яких зростає і буде зростати у процесі відбудови України, необхідною є тривала процедура ратифікації Верховною Радою України, яка зараз працює в ускладненому режимі воєнного стану. Поряд з цим, міжнародні угоди щодо позик та грантів прямо корелюються з конституційними повноваженням Кабінету Міністрів України.
У зв’язку з цим, та з метою прискорення залучення коштів міжнародної допомоги для відбудови України, вважаємо за доцільне ініціювати зміни до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та натомість закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог стор. 3) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 (із змінами), МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: вносить Президентові України або Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України, а також погоджує подання зазначеними органами таких пропозицій; веде реєстр міжнародних договорів України, зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, документів міжнародних організацій, їх завірені копії та офіційні переклади, а також інші матеріали з питань зовнішньої політики; здійснює обмін ратифікаційними грамотами і передачу грамот про ратифікацію міжнародних договорів України на зберігання депозитаріям, з порушеного у запиті питання про внесення змін до Закону України "Про міжнародні договори України " стосовно пропозиції скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України, слід звертатись до МЗС. |