|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
31.05.2021 року ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" через електонний ресурс "Державні закупівлі" було подано скаргу щодо рішення замовника про дискваліфікацію нас як учасника. З даним рішенням ми не погодилися, оскільки виходячи із практики АМКУ недоліки при подачі тендерної пропозиції зі сторони учасника ТОВ "ІНТЕРПРОДСЕРВІС" є формальними та на зміст і істотні умови самої тендерної пропозиції не впливають.
31.05.2021 року нами також було проведено платіж для подачі електронної скарги до АМКУ. Строк на подачу скарги надавався по 31.05.2021 року включно. Як вбачається із реєстраційної картки, ми подали скаргу у встановлений термін. Відповідно до Рішення від 02.06.2021 року, скарга ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" була прийнята до розгляду.
Однак, згідно із Рішенням від 10.06.2021 року - відмовлено в розгляді скарги з підстав: 1. не містить тексту Скарги, зокрема, ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;
2. Файл з текстом скарги, що містить адресу Скаржника подано 01.06.2021, отже
подано в цій частині з порушенням строку, визначеного частиною восьмою статті 18
Закону.
Виходячи із наступного, просимо надати роз'яснення із наступних питань:
1. Чому файл із адресою місцезнаходження суб'єкта оскарження , який було завантажено при поданні скарги 31.05.2021 року (сканкопія додається), не взято до уваги комісією АМКУ?
2. Чому комісія АМКУ акцентує увагу, що адреса була невідома, хоча сформована реєстраційна картка містить такі відомості?
3. Чому роз'яснення, які були долученні 01.06.2021 року після подання скарги і адресувалися замовнику розцінюються комісією АМКУ як подання скарга після закінчення строку?
Номер у ЦБД: UA-2021-04-23-005805-b
ID : a6e041104tue4792ablb755d92505272
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.
Тому за роз'ясненнями щодо рішень АМКУ, слід звертатися до АМКУ.
|
|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Нами була здійснена закупівля без використання елеронної системи у зв'язку з тим, що двічі не відбулась спрощена закупівля газу. На початку року, у зв'язку зі зменшення фінансування ми зменшили суму договору, зараз в нас є потреба в закупівлі газу. Яку процедуру потрібно проводити?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Просимо надати нам відповідь, з питань до Закону України «Про публічні закупівлі» . Це питання на даний час цікавить багатьох як Замовників (розпорядників державних коштів) так і Підрядників (Виконавців), а саме:
Пункту 5 Статті 41 «Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього».
Підрядник стал переможцем спрощеної системи закупівель, через електронну систему публічних закупівель України Prozzoro, на послуги з поточного ремонту санвузлів у дитячих закладах освіти. Договірна ціна була складена за дефектним актом Замовника у програмному комплексі АВК5 згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначенні вартості робіт у будівництві». Договірна ціна динамічна тобто приблизна і може коригуватись згідно даного ДСТУ.
При виконанні послуг/робіт з поточного ремонту виникли додаткові роботи яки неможливо було передбачити при складанні дефектного акту, але ці роботи унеможливлюють подальше виконання робіт.
Приклад: за дефектним актом : 1. Демонтаж керамічної плитки зі стін 2. облицювання стін новою керамічною плиткою. При відбиванні старої плитки було виявлено що штукатурка на стінах з віком зіпсувалась, виникла необхідність в її ремонті. Натомість за дефектним актом передбачалось улаштування цементної стяжки підлоги після демонтажу керамічної плитки, а за фактом ця необхідність відпала, тобто вартість одних робіт покриває вартість інших робіт без збільшення вартості договірної ціни.
Замовник відмовляє в коригуванні дефектного акту та договірної ціни посилаючись на статтю 41 п.5, та відмовляє в оплаті підряднику, аж до розірванні договору з Виконавцем. Як правильно оформити додаткові роботи при виконанні яких договірна ціна підряду не збільшилась?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У попередньому зверненні ми не отримали відповідь чи підпадає ліцензійний договір під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Для дотримання норм чинного законодавства при укладанні договорів із Державним підприємством, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати конституцію з наступного питання:
Замовник має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції, яка буде виготовлятись за такими технічними умовами. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти Замовника, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Для дотримання чинного законодавства України при укладанні такого договору просимо надати консультацію:
1. Яким чином визначити очікувану вартість предмета закупівлі, у разі проведення процедури закупівлі Замовником для укладання зазначеного ліцензійного договору?
2. Яку процедуру закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», зобов’язаний провести Замовник для укладання зазначеного ліцензійного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 893/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.
|
|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий ранок. Ми брали участь у еврозакупівлі (від133 евро). На етапі прекваліфікації в протоколі розгляду нас і ще декілька учасників було дискваліфіковано. Один з учасників, якого дискваліфіковали по тій же причині, що і нас, оскаржив це рішення Замовника в АМКУ. Замовником було сформовано новий протокол розгляду тендерних пропозицій на виконання рішення АМКУ. Після формування нового протоколу розгляду ТП нам прийшло повідомлення, що протягом 5 днів ми знову маємо можливість оскаржити свою дискваліфікацію. Чи буде це законно робити з нашого боку? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з норм пункту 30 частини першої статті 1 Закону та статті 18 Закону, подання скарги до органу оскарження є правом суб’єкта оскарження та має здійснюватися з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
При цьому згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Водночас згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
Докладніше про деякі питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|