|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вимога підтвердження натуральності як молока, так і інших продуктів для харчування дітей в організованих навчальних закладах використовується на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільних наказів МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції), якими регламентовано:
« В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти », тобто продукти мають бути виключно натуральними.
Отже, сама вимога- підтвердити натуральність продукту- законодавчо зумовлена. Наше питання полягає в тому, чи можемо ми викласти її у якості нецінового критерію, оформивши питому вагу критеріїв у вигляді:
«• наявність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі -30 %;
• відсутність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі - 0 %.»?
Чи не суперечить така редакція нецінових критеріїв вимогам Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливо додатковою угодою внести зміни до договору закупівлі послуги з централізованого водопостачання чи послуги з централізованого водопостачання в розділі плати за послуги, додавши плату за абонентське обслуговування? Оскільки із набранням чинності змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внесених Законом України №1060-ІХ від 03.12.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», прямо не визначає таку послугу, а ідентифікує її як «Плату» і є частиною плати за послугу з централізованого водопостачання чи послуги з централізованого, а не окремою послугою. Якщо потрібно укладати окремий договір, то який код ДК застосувати до плати за абонентське обслуговування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
Водночас який код Єдиного закупівельного словника зазначати в електронній системі замовник вирішує самостійно.
Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Прошу надати роз’яснення, чи є вуглеводневий скраплений газ для автотранспорту природним газом в розумінні п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"(зі змінами з 26.06.2021) та чи може підприємство керуватися в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, а саме вуглеводневого скрапленого газу для автотранспорту, якщо договір був укладений до набрання чинності змін до Закону (до 26.06.2021 р.).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті 1037/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=23c6a5f5-d9f3-4945-8350-47913c2fa005&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення поняття вуглеводного скрапленого газу для автотранспорту.
|
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз. 3 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 р. № 922-VIII (зі змінами та доповненнями), надалі – Закону, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
В ході планування закупівель на 2022 рік за переговорною процедурою на підставі зазначеної норми, у уповноваженої особи виникають питання:
1) Якими документами замовник має підтвердити відсутність конкуренції з технічних причин?
2) Оскільки, п. 8 ч. 6 ст. 40 Закону передбачає, що повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, чи достатньо для прийняття рішення уповноваженою особою щодо застосування переговорної процедури службової записки відповідального керівника із обґрунтуванням відсутності конкуренції з технічних причин?
Також, ч. 4 ст. 4 Закону встановлено, що консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Стосовно цього виникають запитання:
1) Чи існує функціональна можливість для здійснення консультацій з ринком через електронну систему шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання?
2) З яких джерел можна знайти перелік учасників, які б надавали послуги ON-LINE доступу до електронних версій наукових журналів Physical Review B, Physical Review Letters, Reviews of Modern Physics, які АФТ буде видавати протягом 2022 року, а також до архіву електронних версій журналів Physical Review – (Physical Review Online Archive - PROLA), починаючи з з 2012 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, що стосується консультацій з ринком: https://infobox.prozorro.org/articles/spilkuvatis-ne-zaboroneno-5-perevag-dotendernoji-komunikaciji
Крім цього, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Просимо Вас надати роз’яснення щодо змісту запитуваної інформації для подальшого використання отриманої від вас інформації в поточній діяльності КМЦ «Інваспорт».
Згідно з абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
З 1994 року по теперішній час КМЦ «Інваспорт» забезпечує розвиток фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю у місті Києві, проводить відповідні заходи з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, та їх фізкультурно-спортивну реабілітацію.
Враховуючи те, що КМЦ «Інваспорт» забезпечує підготовку спортсменів з видів спорту для проведення заходів з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації та участі в різноманітних спортивних заходах, просимо Вас дати роз’яснення:
Чи поширюється дія Закону щодо оренди спортивного залу (залу в приміщенні) для проведення в ньому спортивних заходів, за кодом ДК 21:2015 - 70220000-9: Послуги з надання в оренду чи лізингу нежитлової нерухомості, враховуючи те, що спортивний зал є нерухомим майном відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦКУ, а також те, що згідно з абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 994/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9fe73cb9-69bb-44ed-80c4-9740340e8cf2&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком.
|