|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня .
Просимо Вас надати пояснення з питання застосування вимог щодо локалізації.
Служба відновлення у Сумській області на підставі рішення про передачу функцій замовника від Тростянецької міської ради планує оголосити відкриті торги з особливостями на закупівлю робіт з капітального ремонту житлового будинку в м. Тростянець з очікуваною вартістю 44 000 000,00 грн. з ПДВ.
До проектно- кошторисної документації включене таке обладнання , як насосна станція, насос, трансформатор. Загальна вартість обладнання становить 81 000,00 грн. без ПДВ.
При цьому Служба відновлення у Сумській області не є балансоутримувачем цього будинку.
Чи потрібно в такому випадку в тендерну документацію включати вимогу щодо локалізації товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06Так, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” запроваджено положення, згідно якого тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: - замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків; - у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
|
|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Приймаючи участь в одній із закупівель - ми натрапили на проблему з ПДВ, а саме:
Очікувана вартість закупівлі та виділений на неї бюджет враховував податок на додану вартість. Конкурент - не платник ПДВ в електронній системі вказав свою пропозицію без ПДВ, тим самим порушивши п.6 тендерної документації.
Замовник в свою чергу заявляє - що підпише договір без ПДВ.
Наскільки законно проводити такі закупівлі?
Якщо це "законно" то який сенс класифікувати їх на "з ПДВ" та "без ПДВ"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах № 209/2023, № 273/2022, № 810/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=5401353b-b416-44bb-ac12-e16e67d0afed https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA
|
|
11.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Приймаючи участь в процедурах відкритих закупівель наше Товариство, як потенційний учасник зустрілося з такою проблематикою, при оголошенні закупівлі Замовник в своїй тендерній документації встановлює вимогу, що вартість послуг, які учасник планує надавати, повинна враховувати всі податки та збори ( в тому числі податок на додану вартість ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ. Основним критерієм, що впливає на розрахунок вартості послуг є заробітна праця найманого працівника, розмір мінімальної ставки якої встановлений на законодавчому рівні та станом на сьогодні в погодинному розрахунку становить 40,46 грн.
Ми маємо негативний досвід участі в закупівлі (де безпосередньо нас не визнали переможцем закупівлі) в якій замовник вимагав надати калькуляцію вартості послуг, учасник якого визнали переможцем закупівлі в поданій калькуляції в графі «заробітна плата» вказав суму вартості години нижчу встановленого Законом розміру мінімальної заробітної плати. Скарга подана до АМКУ з даного приводу задоволена не була, з мотивацією, що замовник не ставив в тендерній документації такої вимоги. В подальшому приймаючи участь ще в ряді процедур закупівлі, в період уточнень зверталися з питанням до замовників чи буде вважатися ними порушенням вимог тендерної документації не дотримання вимог трудового законодавства, нормативних та розпорядчих документів Міністерства соціальної політики України, щодо забезпечення гідного рівня заробітної плати охоронників (не нижче рівня мінімальної заробітної плати відповідно до норм чинного законодавства України) та забезпечення виконання в повному обсязі вимог законодавства України щодо додаткового захисту, оплати праці охоронників (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Конкретних відповідей з даного приводу не отримали, а приймаючи участь в закупівлях зустрілися з тим, що переможцями даних процедур стають учасники, які надали тендерні пропозиції вартість яких в цілому (з урахуванням всіх податкових навантажень) в погодинному розрахунку є меншою законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати.
Просимо роз’яснити:
-який механізм забезпечення законності з урахуванням наведеної вище проблематики
-який механізм узагальненого інформування потенційних замовників щодо унеможливлення укладання договорів на надання послуг, вартість яких не дозволяє забезпечувати соціальні гарантії найманих працівників
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Водночас, оскільки відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель та інших сфераї діяльності, у разі наявності ознак порушень рекомендуємо звертатись до вищезазначених органів.
|
|
07.07.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
В результаті проведення процедури закупівлі 29.06.2023 року визначено переможця закупівлі на постачання нафтопродуктів (бензин, дизпаливо), який був єдиним учасником. На момент укладання договору, не раніше ніж через 5 календарних днів з дня оприлюднення в системі Прозорро повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (тобто з 05.07.2023 року можна укласти договір з учасником), учасник надіслав на підписання проект договору та одночасно додаткову угоду на збільшення ціни товару у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування, а також зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Посилаючись на Закон України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», яким було внесено зміни до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112), зокрема абзац перший пункту 82 підрозділу 2 викладено в такій редакції:
«Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків"». В договорі дата укладання якого після першого липня проставляє суму закупівлі з ПДВ при цьому ПДВ рахує 7%, а в додатковій угоді до ціни додає 13 % ПДВ. Приймаючи участь у відкритих торгах учасник завідомо знав про зміни щодо оподаткування нафтопродуктів, які відбудуться з 01.07.2023 року, так як зазначений вище Закон прийнятий 21.09.2022 року. Крім того згідно тендерної документації встановлено термін протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними не менше ніж 120 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Чи правомірні дії учасника? Як в такій ситуації діяти замовнику?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
04.07.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступних питань.
Відповідно до Закону України «Про морські порти України», на виконання розпорядження Кабміну України від 04.03.2013р № 133-р, наказом Мінінфраструктури України від 19.03.2013р № 163, було реорганізовано державні підприємства морського транспорту та утворено Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП АМПУ).
Згідно із додатком 1 до Наказу, до переліку державних підприємств морського транспорту, що підлягали реорганізації, входило і наше підприємство ДП «МТП «Чорноморськ». Відтак на території порту Чорноморськ утворено два суб’єкти господарювання – ДП «МТП «Чорноморськ» та Чорноморська філія ДП «АМПУ».
Відповідно до вимог вищезазначених нормативних актів був складений та підписаний членами комісії з реорганізації Акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов’язань, який затверджений Міністерством інфраструктури України, Відповідно до цього Акту до філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відійшли магістральні мережі водопостачання та водовідведення, прилади обліку електроенергії, мережі трансформаторні підстанції та відгалуження від них магістральні мережі електропостачання, єдине джерело вироблення теплової енергії - центральна котельня. Всі ці об’єкти зараз перебувають на балансі Чорноморської філії ДП «АМПУ».
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про морські порти», власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.
Державне підприємство щорічно проводить закупівлю послуг з відшкодування витрат з використання електричної енергії, водопостачання, водовідведення та теплопостачання з іншим державним підприємством на загальну суму до 80 000 000,00 – 100 000 000,00 грн. з ПДВ на підставі п.п.5 п.13 Особливостей: роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Оскільки в ДП «МТП «Чорноморськ відсутня технічна можливість відокремлення від мереж Чорноморської філії ДП «АМПУ» якими постачаються комунальні послуги, та укладати договори закупівлі цих послуг з постачальниками, укладаються договори з Чорноморською філією ДП «АМПУ» на відшкодування витрат на їх постачання.
Об’єкти на які постачаються ці комунальні послуги не орендуються, а знаходяться на балансі замовника.
Чи потрібно публікувати звіти про такі договори про закупівлю без використання електронної системи закупівель зважаючи на суми відшкодувань?
І чи є це відшкодуванням витрат або закупівлею послуг в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №152/2022, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab25320-14c0-467f-9661-c39de3be9ee8&lang=uk-UA
|