|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
11 січня 2019 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів між відділом освіти Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (далі – Постачальник) укладено договір про постачання природного газу (код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо).
10 та 11 липня 2019 року Постачальник звертається до відділу освіти з листами відповідно до яких, посилаючись на пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме – підписати Додаткову угоду на вилучення транспортування з основного тендерного договору, обґрунтовуючи їх тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №580 від 22.04.2019 р. «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», зокрема, внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи та типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2497.
Однак, статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим, статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону.
Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а також з метою недопущення порушень у сфері публічних закупівель, прошу надати роз’яснення з даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, зокрема, що стосуються зміни порядку формування цін на електричну енергію та послуг замовлення (бронювання) потужності, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами зазначеної наради будуть підготовлені узагальнені відповіді для суб’єктів сфери публічних закупівель, які будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
|
|
12.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області згідно Земельного кодексу України та Положення по Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердженого наказом №308 від 17.11.2016 відповідно покладених до на нього завдань розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством. Одним із напрямків реалізації цих повноважень є організація підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок та земельних торгів. Згідно ч.4 статті 136 Земельного кодексу підготовка лотів до проведення земельних торгів включає в тому числі: виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку документації із землеустрою, формування земельних ділянок, реєстрацію права держави на нерухоме майно (земельну ділянку), визначення виконавця земельних торгів та ін.
Відповідно до статей 135-136 Земельного кодексу України, фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними, у тому числі за рахунок внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором земельних торгів або виконавцем земельних торгів на підготовку лотів та проведення земельних торгів, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів за кожним лотом. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області укладає договори на підготовку лотів та проведення земельних торгів з виконавцями послуг, при цьому фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється виконавцем земельних торгів з послідуючим відшкодуванням йому витрат переможцем торгів.
Тобто, закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою та визначення виконавця земельних торгів проводиться без використання бюджетних коштів.
Питання: Чи застосовується законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів за умови відсутності бюджетних призначень, та коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота (переможця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 172/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
|
|
12.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Замовник планує здійснити закупівлю робіт з реконструкції будівлі. У кошторисі на будівництво закладено витрати на проведення технічного нагляду. Плануєть проведення двох тендерів - на виконання будівельних робіт та послуг з технічного нагляду.
Питання: Як здійснювати закупівю технічного нагляду - як закупівлю робіт чи послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
12.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 430 передбачено обсяг субвенції із державного бюджету на реалізацію природоохоронного заходу на об"єкті комунальної власності "реконструкція каналізаційних очисних споруд з впровадженням енергозберігаючих технологій на основі установки “УМКА-БІО” в смт. Варва, Чернігівської області, продуктивністю 500 м-3/добу".
Виготовлено проектно-кошторисну документацію. Проводяться громадські слухання. Наразі існує проблема в оголошенні закупівлі. Така проблема полягає у складовій наведених робіт "установка "УМКА-БІО"" яка запатентована.
Законодавство забороняє робити прив"язку до конкретного об"єкту, марки тощо. Водночас, кошти спрямовуються на чітко зазначені у розпорядженні роботи.
Просимо висловити рекомендації щодо зазначеної проблеми.
Заздалегідь вдячні!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA у запиті № 766/2017.
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведення відкритих торгів (електронний ідентифікатор UA-2019-04-05-000500-c) на закупівлю програмного забезпечення переможцем було визначено ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА", з котрим ДП Енергоринок підписали договір про закупівлю.
В процесі укладення та виконання договору було здійснено спроби щодо встановлення джерела фінансування ДП Енергоринок щодо проплати зобов'язань по договору, однак ні в договорі, ні в іншому офіційному вигляді відповіді на вище вказане питання не було. Під час переговорів було лиш повідомлено, що фінансування здійснюється за рахунок державних коштів, на основі чого й було зареєстровано податкові накладні.
Після постачання товару та оплати зі сторони ДП Енергоринок було встановлено, що договір оплачувався за рахунок власних коштів Замовника, і як наслідок, процедура реєстрації податкової накладної суттєво відрізняється та несе ризик отримання значних штрафів з боку ДФС не з вини постачальника.
Просимо роз'яснити, яким чином постачальники в публічних закупівлях мають можливість встановити, з якого джерела буде здійснено фінансування закупівлі для уникнення відповідальності та штрафів з вини Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Отже, учасник може звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (проекту договору про закупівлю) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Водночас з 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, “Джерело фінансування закупівлі”.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|