|
|
10.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
КНП « Ніжинський міський пологовий будинок» 04 березня 2020 року оголосив відкриті торги UA-2020-03-04-001445-b щодо предмету- постачання електричної енергії. 20 березня 2020 року Відповідно за результатами відкритих торгів та цінових критеріїв переможцем торгів було оголошено Постачальника, який запропонував щонайменшу ціну, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» ( далі- ТзОВ «ЛЕТР»). 31.03.2020 року між КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» та Постачальником ТзОВ «ЛЕТР» було укладено Договір на постачання електричної енергії споживачу №109 від 31 березня 2020 рокуТакож згідно до п.6.1.8. ПРРЕ Постачальник протягом трьох робочих днів з моменту укладання Договору повинен надіслати запит на зміну електропостачальника до адміністратора комерційного обліку, а саме АТ «Чернігівобеленерго» ( запит додається), де Постачальник ТзОВ «ЛЕТР» повідомляв, що 01 квітня 2020 року запланована дата початку постачання електричної енергії споживачу КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» новим електропостачальником.
АТ «Чернігівобеленерго» надава лист-відповідь №22\1790\01-15 від 08 квітня 2020 року, яким було відхилено забезпечення зміни електропостачальника для споживача «Ніжинський міський пологовий будинок» у зв’язку з наявністю звернення чинного електропостачальника ТОВ «ЕнераЧернігів», щодо припинення електроспоживання об’єктів данного споживача.
Саме ці обставини не дають змоги ТзОВ «ЛЕТР» виконуватиу мови Договору №109 від 31.03.2020 року.
Проте термін дії Договору з Постачальником ТОВ «ЕнераЧернігв» закінчився 31.03.2020 року, та повного виконання з збільшенням на 20% тендерного Договору 115-ТП/19 від 07 лютого 2019 року.
В КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» на даний час є наявний борг,який ми визнаємо у розмірі 30738,06 за спожиту електроенергію за квітень 2020 року перед Постачальником ТОВ «ЕнераЧернігів», плата якого може буде здійснена лише за наявності юридичних підтверджень на яких підставах Постачальник ТОВ «ЕнераЧергінів» здійснює постачання електричної енергії Споживачу або у судовому порядку.
ТзОВ «Львівенерготехресурс» у разі зміни електропостачальника готовий взяти на себе борг та сплатити наявну заборгованість за КНП «Ніжинський міський пологовий будинок», але ТОВ «Енера Чернігв» не йде на компроміс та відмовляється від передачі.
Ми плануємо розірвати Договір з ТзОВ «ЛЕТР» та оголосити нові відкриті торги, а наявний борг сплатити у судовому порядку. ТОВ «ЕнераЧернігів» пропонує провести переговорну процедуру мотивуючи тим, що вони є постачальниками універсальних послуг, але КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» не являється бюджетною установою відповідно до Бюджетного Кодексу України де дається визначення, що Бюджетна установа —установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими. КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» після підписання Договору з Національною службою здоров’я не утримується за рахунок державного бюджету, а саме тому втратився статус бюджетної установи. Згідно всьому вище викладеному КНП «Ніжинський міський пологовий будинок»не має підстав укладати переговорну процедуру так як не є споживачем універсальних послуг.
Просимо надати роз’яснення щодо подальших дій КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» по забезпеченню електроенергією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA
|
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В супереч тендерної документації за закупівлею UA-2020-04-09-000495-c переможець торгів ТОВ"Універсальна бурильна техніка" завантажило 28.05.20р документ Розрахунок ціни з розширенням xlsx без накладеного електроного підпису генерального директора та печатки підприємства, також такий файл не є електроннним документом в форматі pdf(як регламентується документацією Замовника).
От же за змістом вказаного документа неможливо визначити автора в порушення вимог ЗУ "Про електронні документи та докуметообіг", також відсутні обовязкові реквізити документа(дата, підпис та печатка та авторство та інші).
Чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція такого учасника "переможця"?
На подану вимогу №3 Замовник Філія «Оператор газосховищ України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не відповідає та розглядає далі пропозицію такого учасника не дотримуючись принципів обєктиності та неупередженності згідно з ЗУ "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В якому вигляді повинна надаватися секретарю ТК або УО "очікувана вартість предмета закупівлі" на РОБОТИ? Наказом №275 від 18.02.2020р. не наведено конкретеки. Є зведений кошторисний розрахунок, але ж авторський, технічний, експертиза і т.д. не враховуються в очікувану вартість, то в якій саме формі робити її, і хто саме повинен ставити підпис працівник, який відповідає за неї, чи начальник теж? Може є який зразок розрахунку очікуваної вартості?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика).
При цьому оскільки Методика є примірною та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати її положення або на її основі після введення в дію затвердити власні методики.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
Поряд з цим внутрішній процес погодження очікуваної вартості предмета в організації та внутрішні взаємовідносини між керівником, тендерним комітетом або уповноваженою особою не є предметом регулювання Закону.
|
|
|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частина 1: Пунктом 3 части 1 статті 2 ЗУ Про публічні закупівлі визначено, що до Замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону належать юридичні особи, які є підприємствами, установами та організаціями та їх об’єднаннями, які забезпечують потреби держави або територіальної громади.
Водночас, ухвалою міської ради затверджено Програму підтримки громадських організацій, яка передбачає надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та визначає механізм використання коштів, передбачених у міському бюджеті для надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та реалізації соціально-культурних проектів у сфері соціального захисту.
Виникає питання 1: чи поширюється сфера застосування Закону, визначена ст. 3, на громадські об’єднання та благодійні організації (фонди), яким надається фінансова підтримка за рахунок коштів міського бюджету?
Частина 2: Якщо виходячи з першої частини в описаній ситуації на громадські об’єднання та благодійні організації поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” тоді виникає наступне запитання.
Якщо громадське об’єднання чи благодійна організація отримує бюджетні кошти для фінансування на реалізацію кількох ініціатив/проектів на конкурсній основі в рамках різних конкурсів/програм, в яких передбачені однакові статті видатків (під одним кодом закупівельного словника CPV 021:2015), відтак:
Чи вважатиметься одним предметом закупівлі, закупівля однакових товарів/послуг в ході реалізації кількох ініціатив/проектів одного громадського об’єднання чи благодійної організації, в рамках різних програм на їх фінансування з одного рівня бюджету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20,а також у запиті № 743/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
|
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Заклад вищої освіти, який є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (далі – Конкурс), проведеного в порядку передбаченому статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Порядок).
Під час участі у відповідному конкурсі, закладом вищої освіти, подавалась заявка на участь у конкурсі, яка відповідно до пункту 15 Порядку містила інформацію про залучення закладом вищої освіти до виконання науково технічної роботи субвиконавця , - ТзОВ_1, (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, досвід співвиконавця) відповідне обгрунтування необхідності залучення, зміст та обсяг робіт субвиконавця.
За результатами конкурсу, між замовником конкурсу та закладом вищої освіти, як виконавцем укладено договір на виконання науково технічної роботи (далі – Договір), у якому, зокрема зазначено інформацію про субвиконавця ТзОВ_1, визначено зміст та обсяг робіт субвиконавця, та їх вартість – 172 тис. гривень. Оплату робіт субвиконавця має здійснити виконавець – заклад вищої освіти за рахунок коштів виділених замовником конкурсу.
На даному етапі, у закладу вищої освіти існує необхідність залучити субвиконавця ТзОВ_1. Просимо роз’яснити чи потрібно закладу вищої освіти проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця ТзОВ_1? Оскільки за змістом норм Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля є по суті конкурентним відбором, а субвиконавець ТзОВ_1 вже визначений та погоджений згідно з умовами Конкурсу та Договору. Якщо спрощену закупівлю проводити не потрібно, то на якій підставі згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?
Консультацію просимо надати в контексті редакції Закону України «Про публічні закупівлі» чинній на дату звернення та по суті, без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок, і як правило відсилають до редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку, встановленому Законом, приймається замовником самостійно.
У свою чергу, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним кодексом України.
Так, статтею 892 ЦК України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Поряд з цим відповідно до статті 893 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором. Водночас частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Отже, у разі якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов.
В іншому випадку, у разі якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|