|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник який є замовником послуг з поточного середнього ремонту , визначив підрядну організацію та уклав з нею договір на виконання послуг з поточного середнього ремонту, які були розпочаті в тому ж році.
У 2019 році зведений кошторисний проект об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт.
Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 2,4 % від його загальної вартості.
З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання:
Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону).
Отже, у разі наявності умов, визначених пунктом 5 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю, зокрема щодо послуг, які можуть бути надані лише певним суб'єктом, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з статтею 35 Закону.
Водночас слід зазначити, що пункт 6 частини другої статті 35 Закону застосовується замовником лише, якщо предметом закупівлі є роботи, зокрема у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
|
|
12.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник будівництва, визначив генеральну підрядну організацію та уклав з нею договір генпідряду на виконання будівельних робіт, які були розпочаті в тому ж році.
У 2019 році проект будівництва об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт,а саме: роботи з відсипки земляного полотна передбачались і були виконані в кількості 166271 м3 та після коригування проекту є необхідність додаткового виконання у розмірі 23 970 м3 (це 14,42% від їх загальної кількості).
Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 12,8 % від його загальної вартості.
З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 6 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання:
Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах №№ 1023/2019, 330/2018, 443/2017 за посиланнями
http://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e6573fb2-fb9e-4333-b076-0bb7a07707bd
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aff798e1-2c87-4424-a78b-438c8993bf98&lang=uk-UA&showMenuTree=true
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eaa8d9b0-7ad4-44c7-b640-9c405cd9efdd&lang=uk-UA
Повідомляємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
11.12.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
в 2019 році було проведено відкриті торги на закупівлю робіт з реконструкції ЗОШ під дошкільне відділення. В ході виконання робіт було проведено коригування робочого проекту, так як з квітня діють нові ДБН (включено пандуси і замінено деякі роботи). Дане коригування призвело до додаткових робіт, на закупівлю яких було проведено переговорну процедуру з підрядчиком за основним договором. На сьогодні діють два договри (відриті торги та переговорна процедура) з підрядчиком, але на стадії завершення (70% робіт виконано за двома договорами) виникла необхідність в новому коригуванні робочого проекту. Так як, в 2019 році кошти на дане коригування відсутні, зміни до проекту будуть внесені в 2020 році, а відповідно два взаємопов’язаних договори з підрядною організацією в 2019 році виконані не можуть бути. Обидва договори діють до 31.12.2019 року.
Питання: Чи можемо ми, як Замовник, пролонгувати дію договорів на 2020 рік? Якщо так, то:
1) Який документ (рішення) є підставою для додаткової угоди на пролонгацію договорів?
2) Як залишки невиконаних зобов’язань переносяться на наступний бюджетний рік?
3) Управління державної казначейської служби просить подати по тендерним договорам додаткові угоди під факт поставки/надання послуг. Як бути з невиконаними договорами по реконструкції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Разом з тим відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
|
|
10.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ДК 021:2015 9320000-8 «Пара гаряча вода та пов’язана продукція»(послуги з постачання теплової енергії) бюджетними установами Костянтинівської міської ради згідно Закону України « Про публічні закупівлі» №922-VIIIвід 25 грудня 2015 року згідно з ч. 1 ст. 35 Закону управління освіти міської ради м. Костянтинівки проводиться переговорна процедура,але на запрошення ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (http://www.nerc.gov.ua) станом на 31.10.2019р., відповідно до запису № 88 не зявляється. Що робити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Разом з тим метою Закону України “Про природні монополії” (далі – Закон № 1682) є забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1682 суб'єкт природних монополій - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Частиною першою статті 5 Закону № 1682 передбачено регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у такій сфері як, зокрема, транспортування теплової енергії. Поряд з цим, статтею 10 Закону № 1682 визначено обов'язки суб'єктів природних монополій. Так, частиною першою статті 10 Закону № 1682 передбачено, що суб'єкти природних монополій зобов'язані забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, та споживачами.
Додатково інформуємо, що відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України, одними з основних завдань якого є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
25.11.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Виникла потреба додаткової закупівлі у зв'язку із необхідністю проведення додаткових робіт не зазначених у початковому проекті, але які стали необхідними для виконання проекту. Вибрано переговорна процедура закіпівлі. Назва робіт початкового проекту "Реконструкція", клас наслідків СС1. Назва робіт у додатковій закупівлі повинна звучати тільки «Реконструкція»? Чи можливо «Капітальний ремонт»? Роботи по початковому договору «Реконструкція» ще ведуться. Чи необхідно робити експертизу кошторисної частини проектної документації на роботи додаткової закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20, розміщено листи від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
Разом з тим питання щодо проведення експертизи на частину проектної документації розглянуто у запиті 254/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3eacb5bf-2c70-4c03-a657-597f574131e3&lang=uk-UA
|