|
08.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено мультилотову закупівлю (відкриті торги) на 29 лотів, з яких не відбулося 27 лотів через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Оголошено повторно процедуру закупівлі на 27 лотів - не відбулися через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Чи може Замовник провести одну переговорну процедуру на всі лоти, які було двічі відмінено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому Закон не містить обмежень щодо застосування на всі лоти, що були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, переговорної процедури закупівлі.
Водночас пропонуємо ознайомитися з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та запитом № 33/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за покликанням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/zastosuvannya-631-statti-cku-v-zakupivlyah-prozorro
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
Водночас застосування частини третьої статті 631 ЦК України до договорів про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статі 40 Закону) в яких є альтернативний постачальник, надавач послуг, виконавець робіт, не можна встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведено відкриті торги на закупівлю електричної енергії для потреб закладу на 2022 рік. Після укладання договору уповноважена особа виявила помилку у плані закупівлі.
При заповненні форми річного плану закупівлі уповноважена особа Замовника припустилась помилки, а саме вказала закупівля на "2021" рік замість на "2022" рік.
Визначення та перелік технічних, механічних та формальних помилок у Законі про закупівлі і в Примірному положенні немає.
Чи можна таку помилку віднести до технічної, механічної або формальної помилки?
Чи має право уповноважена особа Замовника зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом тощо) та надати його разом з договором до відповідного Органу Казначейства на реєстрацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.
Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель.
Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується уповноваженою особою.
При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора.
Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник на даний час проводить відкриті торги на закупівлю за ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів), але Учасник виклав тендерну пропозицію де зазначена назва предмету договору ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів на 2022 рік). Тобто різниця в тому, що Учасником додано в предмет договору слова ..на 2022 рік. В даному випадку тендерна пропозиція Учасника відхиляється, чи все ж можна визнати переможцем? інших помилок не виявлено
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
При цьому перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
А будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції, приймається замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
31.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник - бюджетна установа, не платник податку проводить відкриті торги. Учасник відкритих торгів на момент подачі та розкриття пропозиції (грудень 2021) мав статус платника податку на додану вартість. Договір підписано 04.01.2022 на умовах поданої тендерної пропозиції (частина 4 статті 41 Закону) . З 01.01.2022 учасник стає платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, про що повідомляє замовника листом від 11.01.2022. Якими мають бути подальші дії замовника? Укладення відповідної ду ? (при цьому технічні можливості системи вже не дають прибрати позначку "з ПДВ") Визнання договору недійсним з відшкодуванням коштів за фактично надані послуги? Якщо все ж таки можливе укладання ду то з відповідним зменшенням суми Договору на суму ПДВ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|