|
16.08.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги."
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи правильно буде визначити предмет закупівлі за таким кодом - ДК 021-2015- 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги, якщо послуга, що надається відповідно до договору буде прописана так: "Адаптація електронної карти для містобудівних потреб"?
2) Чи існують нормативні акти та/або роз'яснення стосовно правильності визначення коду ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, для тієї чи іншої послуги?
3) Чи може договір, в якому код ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” не відповідає назві конкретної послуги і умовам договору щодо її надання, бути визнаним недійсним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-2
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Поряд з цим, статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У свою чергу підстави визнання договору про закупівлю нікчемним визначені статтею 37 Закону.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
|
|
15.08.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення),Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Враховуючи зазначене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного.
1. Рішенням Київської обласної ради від 07.06.2016 № 125-05-VІІ затверджено Програми відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення та заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки (далі – Програма).
Київська обласна рада визначена відповідальним виконавцем вказаної Програми. Фінансування заходів програми відбувається за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 0118600 «Відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення за заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки».
При цьому, придбання товарів та послуг для забезпечення діяльності виконавчого апарату Київської обласної ради здійснюється за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 0110170 «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Київської обласної ради».
У зв’язку з зазначеним просимо надати роз’яснення чи мають визначатись окремо предмети закупівель, закупівля яких фінансуються за двома різними кодамипрограмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.
2. Реалізація заходів Програми передбачає придбання Почесних грамот та Подяк Київської обласної ради.
У зв’язку з чим, тендерним комітетом Київської обласної ради було проведено допорогову процедуру закупівлі, визначено її переможця та укладено договір про закупівлю.
Разом з тим, рішенням від 22.06.2017 № 347-15-VІІ «Про внесення змін до Програми відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення та заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки» було внесено зміни до Програми.
Зокрема, шляхом перерозподілу збільшено обсяг коштів, виділених на придбання Почесних грамот та Подяк Київської обласної ради.
Таким чином, просимо надати роз’яснення щодо того, чи необхідно враховувати суму вже здійсненої закупівлі при визначенні вартісних меж предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що питання, зазначене у листі заявника щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону.
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
09.08.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно річного плану закупівель Закладом було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю лікарських засобів (наркотичних та психотропних препаратів) по коду ДК 021:2015 3360000-6, було проведено аукціон та планувалося укладення договору з переможцем. Але через подання скарги одним із учасників до Антимонопольного комітету України процедуру закупівлі було призупинено на період оскарження.
Враховуючи відсутність в ДЗ «СМСЧ №9 МОЗ України» наркотичних засобів, під загрозою опинилося проведення планових операцій, надання екстреної медичної допомоги, безболісної терапії тяжко хворим на невиліковні хвороби. Тому тендерним комітетом було прийнято рішення внести зміни до річного плану закупівель та придбати найнеобхідніші препарати за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (благодійні внески, які надійшли на реєстраційний рахунок після оголошення процедури відкритих торгів та вважаються додатковими).
Постачальника було обрано за найбільш економічно вигідною ціною, укладено договір (допорогова закупівля) та отримано товар на суму 15428,10 грн.(на даний час вже використані).
Чи правомірні наші дії? Дуже дякую та чекаю на відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 653/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad8274c9-e7bc-4780-a764-8f5715fbcd4c&lang=uk-UA
|
|
04.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовники часто зловживають законодавчою невизначенністю конкретного порядку підписання договору про закупівлю. не зрозуміло хто повинен перший надсилати проект договору, хто повинен перший підписати та строк протягом якого повинен направити іншій Стороні для підписання, хто складає додатки до договору та інше... Прошу надати відповіді на такі питання. Крім того прошу розяснити конктретний поетапний порядок направлення/підписання договору про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посилання http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.
Разом з тим, загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України.
|
|
03.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років?Чи термін дії договору на закупівлю буд'якого предмету закупівлі обмежується 1-м роком ? У законі України Про публічні закупівлі не вказані відповідні на дані питання, про те там є п.5 ст.36 в якому вказується що "Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році" що наводить на думку що договір (незалежно від предмету закупівлі)можна укладати терміном лише у 1 рік.
Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону.
Так, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Крім того, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Разом з тим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
|