|
|
09.01.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Лист МЕРТУ №3302-06/31458-07 від 30.09.2016 року «Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель» містить детальне роз’яснення щодо участі філій у процедурах закупівель, зокрема, є зрозумілим, що філії та представництва можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені. Відокремлений підрозділ/філія без статусу юридичної особи не можуть бути учасниками процедур у розумінні Закону.
Просимо надати консультацію також щодо наступного. Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена МЕРТУ, передбачає зазначення найменування, коду згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження УЧАСНИКА (ЮРИДИЧНОЇ) особи, з яким проведено переговори. Чиї реквізити (а саме найменування, код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження) мають бути зазначені Замовником у повідомленні про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, у разі, якщо від імені учасника-юридичної особи виступає філія, яка що хоч і не є юридичною особою, але має свій ЄДРПОУ та місцезнаходження? Реквізити самої юридичної особи (яка попадає під термін "учасник") чи філії? Питання виникає у зв'язку з тим, що договір по результатам торгів, фінансові документи (платіжні доручення) містять виключно реквізити філії. Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який містить вичерпну відповідь, у тому числі щодо зазначення у формах документів у сфері публічних закупівель найменування юридичної особи.
|
|
|
05.01.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Публічним акціонерним товариством «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі – ПАТ КІЕП, Скаржник) по закупівлі за номером UA-2017-11-13-000941-b на тему: Код за ДК 021-2015 – 71330000-0 Інженерні послуги різні (Послуга: «Перегляд ЗЗАБ енергоблоків 1-4 Запорізької АЕС»), – було подано Скаргу до Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) про порушення процедури публічної закупівлі замовником тендеру (відкритих торгів) Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», а також на дії чи бездіяльність замовника. Дана Скарга була подана 23 грудня 2017 року о 14:22 через систему електронних закупівель Prozorro та зареєстрована в системі за номером UA-2017-11-13-000941-b.b1. До Скарги було додане платіжне доручення від 22.12.2017, згідно з яким ПАТ КІЕП були сплачені кошти у сумі 5 тис. грн. до державного бюджету України.
Відповідно до права, встановленого частиною п’ятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», ПАТ КІЕП відкликав Скаргу за номером UA-2017-11-13-000941-b.b1 до закінчення терміну оскарження закупівлі, оскільки необхідно було внести деякі зміни та додати деякі обгрунтовуючі документи до Скарги. Оскільки Скарга була відкликана Скаржником, АМКУ припинив розгляд даної Скарги відповідно до рішення від 27.12.2017 № 9125.
З урахуванням унесених змін, ПАТ КІЕП подав нову Скаргу до АМКУ 24 грудня 2017 року о 12:29, яка була зареєстрована в системі за номером UA-2017-11-13-000941-b.b2. До даної Скарги ПАТ КІЕП додало платіжне доручення від 22.12.2017, яке було вже раніше додане до Скарги за номером UA-2017-11-13-000941-b.b1. ПАТ КІЕП вважало, що Скарга за номером UA-2017-11-13-000941-b.b1, до якої це ж платіжне доручення було подане, розглядатися не буде.
Відповідно до рішення органу оскарження від 28.12.2017 № 9185, Скаргу UA-2017-11-13-000941-b.b2 було не задоволено та залишено без розгляду по причині надання одного й того ж платіжного доручення до Скарги UA-2017-11-13-000941-b.b1, що було відкликано Скаржником, та до Скарги UA-2017-11-13-000941-b.b2, що розглядалася.
Вважаємо, що АМКУ вчинив неправомірні дії оскільки залишив без уваги порушення в сфері публічних закупівель. При цьому кошти, що були сплачені ПАТ КІЕП за подання Скарги були безповоротно перераховані до державного бюджету України.
Просимо надати роз’яснення щодо законності дій АМКУ у наведеному випадку. Згідно яких норм керувався АМКУ для винесення свого рішення по відношенню до Скарг за номером UA-2017-11-13-000941-b.b1 та UA-2017-11-13-000941-b.b2?
Нам не зрозуміло, чому АМКУ було розглянуто Скаргу від 23.12.2017 UA-2017-11-13-000941-b.b1, якщо вона була відкликана Скаржником та прийнято до уваги оплатауданої Скарги. При цьому Скарга з внесеними змінами від 24.12.2017 UA-2017-11-13-000941-b.b2 була залишена без розгляду.
Чому внесення плати за Скаргу, яка була відкликана Скаржником може вважатися дійсною? Незрозуміло чому Скаржник повинен вносити плату за Скаргу, яка була ним же відкликана.
По факту подій, АМКУ не розглянув жодну з поданих ПАТ КІЕП Скарг, а також забрав собі, на нашу думку незаконно, 5 тис. грн., при цьому навіть не розглянувши суть порушень у сфері публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Відповідно до абзацу 12 частини першої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
Згідно з частиною п’ятою статті 18 Закону орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, якщо скаргу відкликано суб’єктом оскарження.
Поряд з цим, виходячи зі змісту частини першої статті 18 Закону при поданні іншої скарги суб’єктом оскарження, яка реєструється в електронній системі, до скарги додається документ про здійснення оплати за подання цієї скарги.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо суб’єктом оскарження не внесено плату, передбачену частиною першою цієї статті.
Ураховуючи викладене, у разі якщо за подання скарги не здійсненна оплата, орган оскарження залишає її без розгляду.
|
|
|
04.01.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи зобов’язаний тендерний комітет замовника приймати рішення про намір внести зміни до договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
За результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю, що передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
Водночас, виходячи зі змісту частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, договір про закупівлю зі сторони замовника підписується особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені та діє в інтересах такої юридичної особи. Право на підписання договорів про закупівлю може виникати і у інших осіб у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Таким чином, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|
|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеного розгляду тендерної пропозиції ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ , керуючись ст. 28 Закону України „Про публічні закупівліˮ, тендерний комітет Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради прийняв рішення про визначення переможця та намір укласти договір. Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.06.2017 р.
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ договір повинен був укладений не пізніше 10.07.2017 р.
Договір № 78 від 10.07.2017 року між Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради та ТОВ „СК„Бізнесбудмонтажˮ за основною помилкою відповідальної особи та недбалістю його сторін було підписано 12.07.2017 року та вказаний договір було оприлюднено в електронній системі закупівель (http:///prozorro.gov.ua.
Того ж дня, 12.07.2017 р. до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради звернувся позивач, та вказуючи на виявлену помилку просив вжити заходів та внести необхідні коригування на сторінку закупівлі.
Вбачаючи хибність під час розрахунку дати підписання договору Засіданням тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради 12.07.2017 р. було прийнято рішення виправити дану помилку шляхом укладення нового договору з новою датою, а саме 10.07.2017 р та виправити помилку у відповідності до договору в електронній системі закупівель.
Проте, після звернення до адміністратора вказаного сайту (http:///prozorro.gov.ua) виявилося, що жодних технічних виправлень до документів внести неможливо, а отже, Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради, як Замовником, укладено договір з порушенням терміну, визначеним ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ від 25.12.2015 р. № 922.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про публічні закупівліˮ, у разі укладання договору з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 цього Закону, договір про закупівлю є нікчемним.
Таким чином, у діях як учасника, так і Замовника вбачаються ознаки порушення вимог принципів публічних закупівель, які закріплені у ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ.
ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради про визнання датою укладення договору № 78 - 10.07.2017 року, зобов̕ язання відповідача виконувати умови договору № 78.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 р., посилаючись на відсутність спору в частині визнання датою укладення договору 10.07.2017 р. та не доведеність ухилення відповідача від виконання умов договору № 78, в задоволення позову ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ відмовлено повністю.
Оскільки, учасник ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ наполягає на виконанні умов договору, незважаючи на порушення терміну укладання, а замовник вбачає ознаки нікчемності даного договору відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ,
просимо надати роз’яснення:
1) чи повинен Замовник відмінити торги через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель з підстав, вказаних вище?
При цьому, перелік підстав для відміни торгів є визначеним ст. 31 Закону та наведений в тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
При цьому перелік підстав для відміни торгів зазначений у статті 31 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
|
|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон 922-VIII) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, крім іншого, наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 № 755-IV, з наступними змінами (далі – Закон 755-IV) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про ПРИЧИНУ його відсутності.
Таким чином, за змістом пунктом 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, у ЄДР повинна бути внесена відмітка саме про ПРИЧИНУ відсутності кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а не лише про його відсутність.
З огляду на викладене просимо надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи зобов'язаний замовник, в силу пункту 9 частини першої статті 17, пункту 3 частини першої статті 30 Закону 922-VIII та 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, засновником якого є інша юридична особа, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВІДСУТНЯ інформація про кінцевого бенефіціального власника (контролера), а також ВІДМІТКА ПРО ПРИЧИНУ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ (натомість зазначено, що "кінцевий бенефіціарний власник (контролер) відсутній" – БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ПРИЧИНИ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 189/2017 від 10.01.2017 та 709/2017 від 05.07.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a9afe067-8862-4155-826e-deaee7cc2223&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c06ad1f3-6eb7-47a0-bf62-d0701c008ef2&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою замовника самостійно.
|