|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Держаудит службою проведений моніторинг закупівлі в якій наше Товариство визнане Переможцем закупівлі. За результатами моніторингу Держаудіт встановлено що Замовником на порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону у пункті 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації не зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Замовник у тендерній документації. В той же час Замовник закупівлі пояснює, що у п. 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації зазначено наступне: «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»», крім того, аналогічна інформація міститься у п. 6 Оголошення про проведення публічної закупівлі за ДК 021:2015: 45454000-4 «Реконструкція» (реконструкція пожежного депо військової частини А1405, будівля 73/12 за адресою: с. Веселівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.). Також кінцевий термін подання відображається у електронній системі закупівель під час опублікування оголошення. З огляду на те, що електронна система закупівель відображає момент опублікування оголошення та кінцевий термін подання у форматі «дати, години, хвилини» та враховуючи, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлюють формат, у якому має бути зазначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій, зазначений нами у Тендерній документації та Оголошенні термін у форматі «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» не порушує права Учасників та/або чинні норми Закону України «Про публічні закупівлі». Чи може на таких підставах Держаудит служба вимагати скасування торгів? Чи не є це упередженим ставленням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником та має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 22 Закону відомості про кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначаються у тендерній документації.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону.
Так, зокрема згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 5 Розділу II «Порядку визначення предмета закупівлі» (наказ МЕРТ від 17.03.2016 № 454) товар може закуповуватися разом з послугами, пов'язаними з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), за умови, що вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Тобто Замовник може купити товар з послугою транспортування.
У п. 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено: розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Тобто розподіл електричної енергії це транспортування електричної енергії.
Вартість послуг з розподілу електричної енергії (тобто транспортування) не перевищує вартість електричної енергії (тобто товару).
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 5.10 якого Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи.
Тобто Замовник може сплачувати за розподіл (тобто транспортування) електричної енергії Постачальнику (тобто постачальнику товару).
З огляду на викладене вище просимо надати консультацію чи має Замовник право в межах однієї процедури закупівлі (відкриті торги) закупити електричну енергію разом з послугою з розподілу електричної енергії та визначити у договорі ціну електричної енергії, окремо зазначити складові ціни електричної енергії, зокрема тариф на послугу з розподілу електричної енергію (наприклад: Ціна електричної енергії на дату укладення Договору становить Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ, в тому числі тариф на послуги з розподілу електричної енергії Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ).
Звертаємо увагу, що відповідь на зазначене питання відсутня у листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07, наданих на питання, пов’язані із закупівлею електричної енергії, але іншого змісту, у запитах №№ 144/2019, 964/2019, 987/2019 та 989/2019.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-0
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
21.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відхиляє тендерну пропозицію зокрема у разі коли переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» .
При цьому Замовник не вимагає документального підтвердження інформації що міститься у відкритих єдиних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Питання: чи потрібно вимагати у переможця, документальне підтвердження того, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено/не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (п.п.2 п.п.1 ст.17 Закону)? Чи Замовнику достатньо самостійно перевірити дані реєстру без вимоги документального підтвердження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати розяснення, чи правомірні дії Учасника.
На вимогу Тендерної документації для підтвердження кваліфікації необхідно було надати довідку про наявність приладів та повірки цих приладів. На момент подання пропозиції прилади проходили щорічну повірку, тому надати діючу повірку небуло можливості, однак Учасник надав гарантійний лист, що всі прилади, які використовуються для надання послуги будуть проходити повірку. Коли Замовник розглядав документи Учасника (кваліфікація) Учасник надав лист пояснення та повірки приладів. Чи правомірні дії Учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником в тендерній документації встановлюється вимога щодо наявності документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям, то учасникам процедури закупівлі необхідно надавати тендерні пропозиції відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з статтею 30 Закону, зокрема, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника.
Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Водночас зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб”єктів у конкретних випадках.
|