|
|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За процедурою закупівлі було подано скаргу на рішення Замовника щодо неправомірності відхилення пропозиції Учасника. Однак після подачі скарги процедуру не було заблоковано і Замовник приймає рішення про обрання переможцем учасника, пропозиція якого була найбільш економічно вигідною з тих, які залишилися.
Питання скасування рішення про обрання переможця в первісній скарзі не ставилося, адже на момент її подання таке рішення ще не було опубліковане Замовником (Замовник опублікував його через день після реєстрації скарги). Механізму уточнення скарги та вимог, які в ній містяться, законодавством не передбачено.
Просимо надати роз'яснення як Учасник має діяти у даній ситуації
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатися до органів, визначених у статті 7 Закону.
Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” з необхідними даними, які дозволять ідентифікувати процедуру закупівлі для надання вичерпних пояснень.
Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.питань здійснення контролю пропонуємо залучати органи, визначені устатті 7 Закону.
|
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови КМУ № 292 від 22.04.2020 державне підприємство “ПРОЗОРРО” (адміністратор електронної системи закупівель), що належить до сфери управління Міністерства економіки, визначено відповідальним за забезпечення отримання плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження або перерахування до державного бюджету.
1. Після проведення оплати за скаргу у сумі 170 000 ,00 грн. Фактичний отримувач: ДП "ПРОЗОРРО", та подальшого отримання рішення Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ" у задоволенні його скарги - Адміністратор перераховує плату за подання скарги до державного бюджету протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження щодо: відмови в задоволенні скарги.
2. Единим документом є- платіжна інструкція кредитового переказу (з банку) та папірець з реквізитами для перрерахування 170 000,00 грн. без ПДВ.
3. Прошу пояснити , який з циз документ є підтверджуючий для ДПІ, якщо жодні не надаються ДП "ПРОЗОРРО"?
Завчасно вдячний.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, як згідно закону надати лист роз'яснення що я тільки розпочала підприємницьку діяльності тому і немаю аналогічних договорів
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
16.03.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право розпорядник коштів перерозприділити асигнування по загальному фонду на кінець бюджетного року Замовнику під час час скарги в АМК
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо заборони вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі, висвітлено в запиті № 173/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e07d8a8-51ba-4878-b9ad-95fd1f4ddec6&lang=uk-UAПри цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл. Тому, з питання щодо перерозподілу бюджетних асигнувань пропонуємо звернутись до Мінфіну.
|
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В п15 ст18 Закону України "Про Публічні закупівлі" зазначено що: "За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб’єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб’єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно" . Питання: Чи може "Інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції)" надавати пояснення, відстоювати тендерну пропозицію під час розгляду скарги в АМКУ - не являючись стороною Скаржника чи Замовника? Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з частини п`ятнадцятої статті 18 Закону, розгляд скарг здійснюється на відкритому засіданні, де прилюдно проголошується резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження. Надання додаткових пояснень на такому засіданні передбачено для суб’єкта оскарження та замовника. При цьому усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. До того ж слід зазначити, що Законом передбачено участь сторін, у тому числі іншого учасника процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) в розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу, що є їх правом, а не обов'язком.
|