Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Чернігівська районна рада Чернігівської області є бюджетною установою, що фінансується з місцевого бюджету. Відповідно до ст.3 Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом. Постачання електричної енергії у розумінні вищезгаданого Закону не належить до сфери природних монополій, та є конкурентним видом діяльності. Отже, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» здійснення закупівлі електричної енергії має відбуватися за основною процедурою закупівлі – відкритими торгами. Водночас, у статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону. Також відповідно до ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками. Так, керуючись Закону України «Про публічні закупівлі» провела відкриті торги на закупівлю електричної енергії – ДК 021:2015 Електрична енергія (універсальна послуга). Торги були відмінені через відсутність в них учасників. За результатами других відкритих торгів на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015 Електрична енергія (універсальна послуга)) отримали дві тендерні пропозиції від постачальників електричної енергії. Але відповідно до Додатку 3 Методичних рекомендацій (далі – Методичні рекомендації) щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 р. № 1268, постачальники електричної енергії, що надали свої пропозиції, не є постачальниками універсальної послуги. За методичними рекомендаціями постачальником універсальної послуги є ТОВ «Енера Чернігів», що закріплена на території Чернігівської області, яке не брало участі в торгах. 1. Чи правомірні будуть дії тендерного комітету районної ради прийняти рішення про відмову двом постачальникам, що надали пропозиції, так як вони не є постачальниками універсальних послуг у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії»? 2. Чи правомірними будуть дії тендерного комітету районної ради прийняти рішення про оголошення переможцем постачальника електричної енергії, що надав більш вигідну цінову пропозицію, хоч він і не є постачальником універсальних послуг у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії»? 3. Чи правомірними будуть дії тендерного комітету районної ради прийняти рішення про проведення переговорної процедури з постачання універсальної послуги з ТОВ «Енера Чернігів» відповідно до п.п. 2 п 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі»? Слід зазначити, що увесь період з початку січня 2019 року по даний час районна рада споживає електричну енергію від постачальника ТОВ «Енера Чернігів».

Відповідь

19.04.2019

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

7203 / 6946

Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відділ освіти- бюджетна установа, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів. Потребу в бюджетних асигнуваннях, річний план закупівель, додаток до річного плану за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» визначаємо на підставі очікуваної вартості предмету закупівлі. Потреба в закупівлі продуктів харчування спрямована на організацію безперебійного харчування вихованців закладів освіти району. Контингент вихованців, добові норми харчування (згідно з нормами, визначеними постановою КМУ від 20.10.2010 р. № 953), перспективне меню- показники на підставі яких розраховується потреба на продукти харчування. Тому очікувану вартість предмета закупівлі (продукти харчування) визначаємо на підставі річної потреби в бюджетних асигнуваннях та можливих надходжень по спецфонду.Так як відділ організовує харчування і за батьківські кошти. На початку року головний розпорядник при затвердженні кошторису виділяє асигнування тільки частину коштів(в залежності від надходжень до районного бюджету), а не на повну річну потребу. Решту коштів виділяють додатково, упродовж поточного бюджетного року і фактичні надходження по спецфонду проходять теж упродовж року. У зв’язку з цим відділ освіти не має можливості зареєструвати в Казначействі договір про закупівлю на суму річної потреби. Хоча в договорах передбачена умова: бюджетні зобов’язання будуть взяті в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі закупівлі продуктів харчування на суму, яка перевищує 200 тис. грн., установа укладає додаткову угоду щодо зменшення бюджетних зобов’язань пропорційно до виділених асигнувань. У разі збільшення плану асигнувань казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду про збільшення бюджетних призначень і рекомендує укладати прямий договір. Але ж відділом укладено договір на закупівлю продуктів, виходячи із річної потреби. Закупівельне законодавство, тобто Закон № 922 та Порядок № 454, не містять чітких роз’яснень з цього приводу. Чи вправі відділ проводити закупівлю продуктів за очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною на весь бюджетний рік? Як реєструвати такі договори в Казначействі? Чи мають рацію казначеї, коли вони відмовляють реєструвати договір частково? При цьому свої дії вони пояснюють тим, що договір про закупівлі не дозволено реєструвати декілька разів (оскільки предмет закупівлі заборонено ділити на частини). І чи може відділ змінювати бюджетні зобовязані відповідно до кошторису до одного договору декілька разів. Наприклад: сума договору на закупівлю мяса свинного за очікуванною вартістю один мільйон двісті тисяч, згідно затвердженого кошторису на 2019 рік на данний предмет закупівлі є 572 000 грн. І відповідно укладена додаткова угода про приведення бюджетних зобовязань у відповідність до кошторису, протягом січня-березня надійшли кошти по спецфонду та рішенням сесії районної ради ще виділено кошти в загальній сумі 230 000 грн. Відділ освіти укладає додаткову угоду до договору на 1200000грн. про зміну бюджетних призначень в сторону збільшення на 230000 грн.відповідно до фактичних надходжень по спефонду та рішення сесії. Казначей відмовляє в реєстрації даної угоди і рекомендує знову проводити торги, так як сума більша ніж 200000 грн. Якими мають бути дії бюджетної установи? З повагою Начальник відділу Ж. М. Сінькевич

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та зміни істотних умов договору розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307

Таким чином Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.

У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.

Разом з тим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.

При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.

17.04.2019

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

4504 / 4468

Чи включається в очікувану вартість закупівлі робіт по капітальному ремонту, фінансування якого здійснюється протягом 3 років по КЕКВ 3132, вартість устаткування, яке проходить по КЕКВ 3110?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.

При цьому пунктом 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 визначено, що зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати.

Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо.

Додатково пропонуємо ознайомитись із подібними питаннями, розміщеними за посиланням:

http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=32d2dd32-b000-481c-8048-dfa432f6356f&lang=uk-UA

http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18ed08c2-dd16-4b43-90d3-c228d6e043dd&lang=uk-UA

11.04.2019

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

4564 / 4481

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" "у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону". Замовником на початку 2019 року було укладено договір відповідно до коду ДК 021:2015: 22810000-1 – паперові чи картонні реєстраційні журнали на суму 65000,00 грн., про що в в системі електронних закупівель був оприлюднений звіт. Через місяць цього ж року Замовником було укладено ще один договір відповідно до цього ж коду ДК 021:2015: 22810000-1 – паперові чи картонні реєстраційні журнали на суму 20000,00 грн. Чи обов'язково Замовнику публікувати звіт про укладений договір на суму 20000,00 грн, так як попередньо в цьому році вже укладався договір на суму, що перевищує 50000,00 грн., чи орієнтуватися на вартісні межі визначені в конкретному договорі без врахування попередніх договорів, укладених в цьому ж році відповідно до цього ж предмету закупівлі? Дякую.

Відповідь

04.04.2019

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

5273 / 5113

Доброго дня. Укладено договір дистрибуції . Товар Продавцем поставлено. Дистриб'ютор частково здійснив оплату, проте на адресу Продавця (резидента) надійшла кредит-нота про зменшення ціни договору у зв'язку з невідповідністю упаковки товару закону про маркування ЕС 1169 . Як бути в такій ситуації?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, в якому зокрема розглянуто питання можливості узгодженої зміни ціни договору в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у випадку передбаченому пунктом 5 частини четвертої статті 36 Закону.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2