|
|
03.05.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 “Деякі питання здійснення обороних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєного стану” (далі – Постанова 169) передбачено, що публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законам України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 1 Постанови 169 та враховуючи лист Міністерства економіки України від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 зазначено, що переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. При цьому під час дії правового режиму воєнного стану на території України, виникає потреба у здійсненні закупівлі товарів, робіт та послуг які не є критично важливими в умовах воєнного стану.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення щодо можливості здійснювати у період дії воєнного стану закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Ураховуючи зазначене, а також статтю 64 Конституції України, Кабінетом Міністрів України прийнято 28.02.2022 постанову № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169), відповідно до якої встановлено порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене та ураховуючи положення Конституції України, норми вищевказаних нормативно-правових актів, рішення щодо способу здійснення закупівель для належного забезпечення потреб приймається замовником самостійно з урахуванням норм чинного законодавства.
Водночас інформуємо, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо порядку закупівель у відповідності до постанови № 169 надані в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
|
|
|
09.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка як правильно здійснити закупівлю без порушення законодавстава. Наша установа закуповує електричну енергію до кінця року. За сумою закупівлі вирішено здійснити закупівлю через електронний каталог по запиту ціни пропозицій з фіксованим тарифом на 3 місяці. Учасник підтвердив намір укласти договір за певною ціною, але на дату укладання договору в усній формі повідомили, що згодні підписати договір, але одразу за договором укласти додаткову угоду на збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Питання: чи правомірно учасник за таких умов закупівлі (фіксований тариф) хоче підняти ціну за одиницю товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.10.2021 № 3304-04/49219-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fYear=2021&fMonth=10&fDate=8Водночас, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні в частині тарифу, пропонуємо звернутися до НКРЕКП. |
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Так як, визначення приналежності до замовників та віднесення їх до певної категорії, здійснююється самостійно на підставі документів, нормативно-правових актів тощо. З метою правильного прийняття рішення і подальшої організації діяльності підприємства, Прошу надати індивідуальну консультацію з питання :"Чи є підприємство КП "Чернівціміськліфт" (код33540107) Замовник в розумінні Закону "Про публічні закупівлі"". Оскільки виникли сумніви, якою ознакою керуватися,якщо згідно Статутних документів підприємства ми:"п.1.1. Міське комунальне підприємство "Чернівціміськліфт", (Підприємство) є комунальним підприємством, що засноване на власності територіальної громади м.Чернівців. Підприємство створене відповідно до рішення 30 сесії міської ради IV скликання від 24 лютого 2005 року № 685. Власник – Чернівецька міська рада." і також " П.1.6. Підприємство здійснює свою діяльність на принципах комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного найму працівників. 2.1.Основною метою створення Підприємства є:
2.1.1. Забезпечення в місті безперебійної та безпечної роботи ліфтів;
2.1.2. Здійснення виробничої, господарської, комерційної та іншої діяльності для отримання прибутку." Юридична особа не є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Південно-Східне управління замовника робіт Міністерства оборони України відповідно до визначених повноважень є суб'єктом господарювання в системі МО, що відповідно до наказу МО від 31.05.2021 року №143 виступає замовником будівництва об'єктів військової інфраструктури для МО та ЗСУ, проводить процедури закупівлі та укладає відповідні договори.
На даний час перед управлінням стоїть першочергове завдання щодо закупівлі робіт з капітального ремонту/реконструкції/будівництва об'єктів медичної військової інфраструктури (госпіталі), інших будівель та споруд для МО та ЗСУ. Подібні роботи передбачають, як правило, доволі тривалі строки їх виконання.
Втім на сайті Мінекономіки в розділі "консультації з питань публічних закупівель" містяться деякі роз'яснення, відповідно до яких строк дії договору, укладеного під час дії воєнного стану, та виконання зобов'язань за ним нібито не може бути довшим за строк дії воєнного стану з можливістю його продовження. На підставі таких роз'яснень органи ДКСУ відмовляють у реєстрації юридичних зобов'язань, в яких строк дії договру зазанчений інший ніж 20.11.2022.
Разом з тим реконструкція та будівництво не є швидким процесом, а укази Президента про продовження воєнного стану продовжують його дію на строк від одного до трьох місяців. Більше того, якщо при укладанні договору будівельного підряду строком дії договору зазначити останній день дії воєнного стану, то і термін виконання робіт не може виходити за строк дії договору. І навіть за умови подовження дії воєнного стану (якщо таке буде) у підрядника повинні бути підстави для продовження строків виконання робіт, за порушенння якого договором передбачено штрафні санкції.
Таким чином притримуючись такої позиції це фактично значить, що під час дії воєнного стану відстуня можливість укладати договори, роботи за якими проводяться більше трьох місяців.
Однак слід зазначити, що ні ЗУ "Про публічні закупівлі" , ні ЗУ "Про оборонні закупівлі", ні ПКМУ 1178 від 12.10.2022, ні ПКМУ 169 від 28.02.2022 не містить жодних положень щодо обмеження строку дії договору про закупівлю. Ці нормативні акти визначають порядок здійснення закупівлі і не можуть диктувати умови щодо положень договору, який укладається за домовленістю сторін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinarВодночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що знаходиться за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli |
|
|
11.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник розмістив інформацію шляхом заповнення електронних форм і вказав кількість товарів - 1 послуга. В свою чергу відхилив нашу пропозицію по причині того, що в документації було вказано 77 закладів і Замовник вважає, що необхідно було вказати 77 послуг у ціновій пропозиції
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі обов’язково зазначається обсяг і місце надання послуг.
Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
Разом з тим пропозиція подається відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Крім цього, рекомендуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|