Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
27.04.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6339 / 6232
Добрий день, підскажіть будьласко. Наше підприємство виграло тендер за процедурою відкриті торги про надання послуг їдалень(послуги з постачання готової їжі з доставкою),ціна договору зазначена з ПДВ, договір укладений та виконується.Замовник комунальний заклад. з посиланням на пп.197.1.1. п. 197.1. ст. 197 ПК України, просить внести зміни до ціни договору і зазначити її без ПДВ. Чи правомірно це? Чи не буде після внесення змін до договору,це невідповідністю lj тендорної документації та тендерної пропозиції. Дякую.
Відповідь
01.11.2019 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6331 / 6165
На торгових площадках не розрізняється поняття «очікуваної вартості» та «критерію оцінки пропозицій» в частині включення/не включення податку на додану вартість. Якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ, то відповідно при розміщенні Замовником інформації про очікувану вартість необхідно (обов’язкове для заповнення) зазначити відмітку «з ПДВ». В такому випадку в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ. При одночасній участі в процедурі закупівлі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ, виникає ситуація, що проти ціни пропозиції учасника – не платника ПДВ в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ – що не відповідає дійсності. Приклад: Очікувана вартість закупівлі 500 000,00 тис. грн. із зазначенням відмітки «з ПДВ» Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 грн. з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 грн. без ПДВ. В системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 UAH з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 UAH з ПДВ. Переможцем За результатами оцінки електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною буде визнана пропозиція, що подана учасником – не платником ПДВ з 350 000,00 UAH з ПДВ (це й повинно бути ціною договору), тоді як фактична ціна пропозиції такого учасника 350 000,00 грн. без ПДВ. Наслідком цього, є недотримання приписів статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ,згідно якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - – не платником ПДВ по ціни «без ПДВ», тоді як в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни такого переможця буде зазначено: UAH з ПДВ Також, прошу повідомити, чи існують рекомендації яким чином забезпечити рівну участь в одній процедурі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ.
Відповідь
04.02.2019 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6265 / 6019
Комунальним підприємством «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі за текстом – КП «ГВП») реалізовуються енергоефективні заходи в закладах бюджетної сфери, а також на об’єктах генерації та розподілу теплової енергії. В рамках виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки у 2018 році КП «ГВП» за результатами проведення публічних закупівель (відкриті торги) укладено договори підряду (ціна - динамічна) для виконання робіт з термомодернізації та капітального ремонту закладів бюджетної сфери. В проектних документаціях, розроблених у 2018 році для виконання робіт, та які пройшли експертизу, встановлений розмір кошторисної заробітної плати 7 500,00 грн. (розмір заробітної плати встановлений рішенням сесії Київської міської ради від 21.12.2017 року №1042/4049 – додаток 1). Через затримку фінансування витрат замовника, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», договори підряду були продовжені на 2019 рік. Водночас, рішенням сесії Київської міської ради від 20.12.2018 року № 485/6536 встановлено розмір кошторисної заробітної плати 11 000,00 грн. (додаток 2). Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2018 № 8/15-154-18 (додаток 3) надаються роз’яснення в частині зміни рівня заробітної плати під час будівництва. Так, у разі, якщо під час будівництва змінюється рівень заробітної плати, вносяться відповідні зміни до договору підряду шляхом складання додаткової угоди. Уточнення договірної ціни, у тому числі у зв’язку зі збільшенням рівня заробітної плати, здійснюється у порядку, передбаченому умовами договору. Відшкодування додаткових витрат, пов’язаних зі збільшенням рівня заробітної плати, може відшкодовуватися за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, ризиків всіх учасників будівництва, а за їх відсутності (через вичерпання ліміту цих коштів), економії по інших статтях витрат, передбачених у договірній ціні, або у відповідних графах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. При цьому, у разі вичерпання затвердженого ліміту коштів, передбаченого зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, проектна документація перезатверджується у встановленому порядку. Враховуючи наведене вище, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо можливості внесення змін до договорів підряду, укладених у 2018 році, в частині збільшення рівня заробітної плати на залишок робіт до розміру 11 000,0 грн., та відповідного збільшення вартості робіт за договорами. Звертаємось з переконливим проханням надати відповідь в паперовому вигляді на адресу підприємства.
Відповідь
01.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6255 / 6218
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності. Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»; межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності; порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
Відповідь
21.06.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6255 / 6130
Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради ,згідно Статуту, здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку, що підпадає під поняття "здійснення діяльності на комерційній основі". Згідно рішення сесії Чернігівської обласної ради, статутний капітал КП "Діловий центр" було збільшено на 2,0 млн грн з метою придбання кінообладнання та глядацьких меблів для кінотеатру "Дружба" в м. Чернігів. Просимо дати роз'яснення чи підпадає КП "Діловий центр" під поняття "замовник закупівель" та вибору процедури закупівлі кінообладнання: з використанням системи електронних закупівель ProZorro чи іншим способом на договірній основі.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2