Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека), звертається до Міністерства економіки України з наступного питання. 10.09.2022 набув чинності Закон України № 2526-ІХ від 16.08.2022 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Закон № 2526-ІХ). Згідно Закону № 2526-ІХ розділ X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено пунктом 3-7 , яким установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами), яка регулює закупівлі під час особливого режиму воєнного стану та наразі також є чинною. Виникає питання, чи можна наразі проводити закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та проводити відкриті торги для забезпечення потреб Укртрансбезпеки відповідно до наявних асигнувань та Кошторису на 2022 рік, чи необхідно проводити закупівлі виключно відповідно до вимог постанови від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану». З метою запобігання здійснення неправомірних дій, які можуть призвести до відповідальності за порушення законодавства, Укртрансбезпеки звертається з проханням надання роз’яснення з цього приводу.

Відповідь

15.07.2022

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

1640 / 1680

Підкажіть, будь ласка, чи потрібно при створенні спрощеної закупівлі у військовий час, згідно постанови № 169, створювати річний план? Постановою № 169 передбачено, що закупівля здійснюється із використанням порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, тоді як статтею 4 Закону передбачено, що закупівлі здійснюються відповідно до річного плану. У Постанові № 169 двічі згадується про те, що до річного плану не вносяться закупівлі, здійснені без використання електронної системи закупівель, натомість жодного разу не вказується про відсутність такої необхідності для тих закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 000 грн та які були проведені з використанням електронної системи закупівель. Так, у підпункті 1 пункту 1 Постанови № 169 з-поміж іншого зазначено, що: «Замовник може здійснити публічну закупівлю, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, не вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель». Тобто закупівлі вартістю до 50 000 грн, проведені без використання електронної системи закупівель на підставі Постанови № 169, до річного плану не вносяться. Також у підпункті 3 пункту 1 визначено, що під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 цього пункту, без використання електронної системи закупівель, «такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше, ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях». Інакше кажучи, підпунктом 3 пункту 1 Постанови № 169 визначено, що до річного плану закупівель не вносяться закупівлі, вартість яких не менша 50 000 грн, якщо їх проведено без використання електронної системи закупівель. Тобто маються на увазі зазначені у Постанові № 169 винятки, наприклад, замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій; відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель та інші визначені підстави. Натомість Постановою № 169 жодним чином прямо не передбачено, що при проведенні спрощеної закупівлі інформація до річного плану не вноситься.

Відповідь

03.02.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1639 / 1595

На підставі пп.12 п.13 Особливостей було підписано договір, предметом якого були будівельно-монтажні роботи. В ході виконання робіт виявлено необхідність у виконанні додаткових робіт, що не були передбачені погодженою договірною ціною. Технологічно ввести в експлуатацію об’єкт на належному рівні без виконання таких додаткових робіт буде неможливо. Питання: чи можна заключити договір на додаткові роботи на підставі пп.8 п.13 Особливостей в цьому випадку, враховуючи, що основний договір був укладений за результатами проведення закупівлі без застосування відкритих торгів?

Відповідь

28.12.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1639 / 1705

Відповідно до Закону України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який набрав чинності 14.07.2022, замовники зобов’язані застосовувати обов’язкові вимоги щодо наявності визначеного Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) ступеня локалізації виробництва під час закупівлі певного переліку товарів галузі машинобудування. Вимоги підтвердження ступеня локалізації виробництва застосовуються до товарів, передбачених в Переліку, визначеному підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, зокрема, до пересувних бурових веж, турбогвинтових двигунів, насосів та компресорів, врубових та тунелепрохідних бурильних чи прохідницьких машин для добування вугілля чи гірських порід, які є предметом закупівлі. При цьому, згідно пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону вимога про ступінь локалізації не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Законі України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, що підтверджується сертифікатом про походження товару. Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА» є постачальником та офіційним представником виробника товарів, країною походження яких є Китайська Народна Республіка, та які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації. Китайська Народна Республіка та Україна приєдналися до Угоди про заснування Світової організації торгівлі, є членами СОТ. Крім того, Китайська Народна Республіка подала заявку на приєднання до Угоди про державні закупівлі СОТ. Приймаючи до уваги викладене, прошу роз’яснити, чи застосовується вимога про підтвердження ступеня локалізації до товарів, які входять до Переліку визначеного підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, країною походження яких є Китайська Народна Республіка, чи закупівлю таких товарів достатньо підтверджувати сертифікатом про походження товару?

Відповідь

06.07.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1639 / 1727

Постановою КМУ 24 червня 2022 р. № 723 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 28.02.2022 р. № 169. Згідно внесених змін: закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу. Кабінетом Міністрів України розроблено та затверджено Порядок віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури, ( постанова КМУ від 09.10.2020 р. № 1109). Відповідно до Порядку - формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах здійснюють секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури (в нашому випадку це МОЗ України). Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають та ведуть секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури. На сьогоднішній день, МОЗ України не створено секторального переліку критичної інфраструктури, Відповідно до ст.11 Закону України «Про критичну інфраструктуру»Для цілей узгодження дій суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об’єктів критичної інфраструктури. Реєстр об’єктів критичної інфраструктури також не створено. Враховуючи вище викладене просимо надати роз'яснення: - чим керуватися Замовнику під час віднесення/не віднесення Змовника до об’єктів критичної інфраструктури ? - в який спосіб має бути підтверджено належність Замовника до об’єктів критичної інфраструктури?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2