|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р визначено державну установу “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією та від 24.03.2021 № 233-р визначено Державне підприємство «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією у сфері цифровізації.
Зазначені централізовані закупівельні організації проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”.
З урахуванням вищезазначеного, просимо надати роз’яснення з приводу наступного:
1. Які закупівлі підпадають під визначення «тендери» в розумінні вищезазначених розпоряджень - конкурентні процедури в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» чи усі закупівлі без обмеження їх вартості?
2. Чи можуть замовники, для яких здійснення закупівель відповідно до вимог зазначених розпоряджень є обов’язковим, самостійно здійснювати закупівлі товарів і послуг, визначених даними розпорядженнями, якщо їх вартість не перевищує межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA
Крім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2019 року № 233-р "Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією", встановлено, що зазначена централізована закупівельна організація: 1) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” за винагороду; 2) для замовників згідно з додатком 2 проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне агентство автомобільних доріг України звертається за наданням роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Укравтодор планує здійснити запозичення, зобов’язання за якими забезпечені державними гарантіями, шляхом укладання кредитного договору та/або випуску боргових цінних паперів на міжнародних ринках капіталу.
Для здійснення таких запозичень, Укравтодор потребує допомоги фінансових установ (радників) з питань розробки стратегії фінансування, вибору і роботи букранерів та /або лід-менеджерів, визначення кредитних рейтингів, розробки кредитної історії для потенційних інвесторів, тощо.
Частиною п’ятою статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, у тому числі:
фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;
послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг;
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III:
фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України;
фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;
компанія з надання допоміжних послуг - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення прямих договорів з фінансовими установами (радниками) на надання послуг, пов’язаних із залученням кредитних коштів, керуючись частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів та послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Визначення терміну "фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги.
Визначення понять "гарантія", "договір лізингу" та "кредитний договір" наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно.
Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг".
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля фінансових послуг, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів або закупівля послуг фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, такі закупівлі здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівлі до тих, що вказані у статті 3 Закону, у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Закону України “Про Національний банк України” НБУ здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України, веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
При цьому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно Указу Президента України “Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 23.11.2011 № 1063/2011 здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищевказаних органів.
|
|
22.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним підприємством за результатами закупівлі підписано договір з юрособою платником ПДВ. Через 3 місяці від керівника юрособи надходить повідомлення про перехід на спрощену систему оподаткування без ПДВ. Чи правомірно буде підписання додаткової угоди на зменшення ціни договору на 20 відсотків за рахунок зменшення суми податків ( мінус суми ПДВ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
На підставі положень ст.14 ЗУ від 19.09.2019 №114-ІХ «Про публічні закупівлі» (далі ЗУ№114) Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі –УСЗН) була проведена спрощена закупівля електроенергії (ID UA-2020-11-18-012338-c). Закупівля електроенергії здійснювалася з двома послугами: з передачі електроенергії та з розподілу електроенергії, про що було зазначено в оголошенні.
Договір укладений 22.12.2020 з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 42082379). На дату укладання договору ціна за 1кВт/год електроенергію становила 2,856грн (1,58931+0,24023+0,55046+0,476), у т.ч. тариф на послуги: з передачі електроенергії-0,24023грн; з розподілу електроенергії-0,55046грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ 0,476грн {(1,58931+0,24023+0,55046)х 1,2}.
У зв’язку із зміною з 01.01.2021 регульованих цін за 1 кВт*год, на послуги з розподілу та передачі електроенергії у відповідності до положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електроенергії ПРАТ«НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2021 рік» та положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2364 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електроенергії АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» додатковою угодою (далі-ДУ) збільшена вартість послуг з передачі та з розподілу електроенергії (п.7 ч.5 ст.41 ЗУ№114). Згідно з умовами цієї угоди ціна за 1кВт/год електроенергії збільшилася за рахунок збільшення тарифів і стала 3,09739грн (1,58931+0,29393+0,69792+0,51623), а саме тариф на послуги: з передачі електроенергії - 0,29393грн; з розподілу електроенергії - 0,69792грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ - 0,51623грн.
Коливання ціни на електроенергію (не враховуючи вартість послуг з розподілу та передачі) відбувається щомісячно. Так, відповідно до даних ДП «Оператор ринку» в січні та в лютому 21 року збільшилася ціни на електроенергію на ринку електроенергії «На добу наперед»(РДН). ТОВ«Дніпровські енергетичні послуги» в лютому надало для узгодження додаткові угоди на збільшення ціни за 1кВт/год електроенергії.
Під час визначення нової ціни на електричну енергію ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» керується положеннями п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ№114, тобто збільшення ціни здійснюється на товар (товаром в нашому випадку являється електроенергія). В п.5.3. Договору чітко прописано, вартість регульованого тарифу на передачу та на розподіл, тобто при збільшенні ціни на товар регульований тариф залишається не змінним (підставою на збільшення або зменшення тарифу є постанови НКРЕКП).
Але, фактично при розрахунку нової ціни за одиницю товару ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» одночасно збільшують на той же відсоток вартість послуг з розподілу та передачі електроенергії.
Таким чином, детально розглянувши складові ціни електроенергії УСЗН Павлоградської міської ради не може погодитися на підписання такої угоди, так як розрахунок збільшення ціни на електричну енергію не відповідає вимогам чинного законодавства. В першому і в другому випадку відсутні підстави на збільшення регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності збільшення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» вартості регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|
|
04.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Просимо надати розяснення щодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією», а саме: п.3 другого абзацу "згідно з додатком 2 зазначена централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року."
Суть питання.
Замовники зазначені в додатку 2 зобов'язані передавати ЦЗО закупівлі лише за рамковими угодами, а процедури відкритих торгів/спрощених закупівель можуть проводити самостійно чи мають передавати на ЦЗО всі закупівлі зазначені в додатку 4 незалежно від типу процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Так, пунктом 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846-р "Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією" (далі - Розпорядження КМУ) встановлено, що для замовників, згідно з додатком 2 з 1 січня 2021 року централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4.
Крім того, згідно зі статтею 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", акти Кабінету Міністрів України, зокрема розпорядження, є обов'язковими до виконання.
Отже, закупівлі з 1 січня 2021 року мають здійснюватись з дотриманням вимог Закону та Розпорядження КМУ.
|