|
Чи може установа при проведенні закупівлі лікарських засобів з метою запобігання закупівлі фальсифікатів та підтвердження можливості своєчасного постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, вимагати в учасника
1.1. Авторизаційний лист виробника або його офіційного представництва/філії виробника (якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України)/дилера/дистриб’ютора повноваження яких повинні бути підтверджені відповідними документами (доручення (нь) або договору (ів) про співпрацю, тощо), щодо підтвердження можливості постачання товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується учасником, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією.
Обов’язково зазначаються ідентифікатор закупівлі.
Або
1.2. Копію договору з виробником* або його офіційним представником/філією виробника (якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) з відповідними додатками (специфікаціями до зазначених договорів), що підтверджує наявність/можливість постачання товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується учасником, у кількості, визначеній тендерною документацією.
- Довідку у формі таблиці, в якій має бути відображена наступна інформація:
найменування товару, загальний термін придатності, найменування виробника, країна походження товару, адреса виробника, №, дата, та термін дії Договору, контактна особа, що уповноважена підтвердити зазначену інформацію (ПІБ, посада, № телефону)
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань і заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України
Отже, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Таким чином, у разі якщо вартість визначеного згідно з Порядком предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених у статті 12 Закону.
У свою чергу, питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890
Разом з цим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|
|
Доброго дня!
Просимо Вас пояснити правомірні чи ні дії замовника, а саме в документації замовника міститься вимога зазначити назву виробника, учасником зазначені та прописані дані відповідно до попередньо отриманої комерційної пропозиції від виробника (форма власності виробника- приватна). Замовник відхиляє пропозицію посилаючись на ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі», але не на перевірку ст. 17, а на те, що начебто замовником отримано листа від виробника, що він не виготовляє деякі позиції закупівлі, публічно такого листа не опубліковано та його змісту ніхто не бачить, посилаючись на лист з яким не має можливості ознайомитись учаснику закупівлі, замовник відхиляє пропозицію. Просимо Вас оцінити правомірні дії замовника чи ні? Вразі якщо так то яким саме чином можна перевірити такі твердження та посилання замовника на невідомі (не публічні) відповіді від виробників, особливо коли в переліку виробників більше 30-ти іноземних компаній виробників, і замовник на власний розсуд, ні яким чином офіційно не підтверджено, непрофесійно та мабуть з помилками перекладає листи відповіді заводів виробників, а потім робить висновок, що учасника слід дискваліфікувати бо недостовірна інформація. Чи в таких випадках правомірні дії замовника?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 907/2017 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=02b0208b-a681-4822-bbc9-7b1f1e7a99fb&lang=uk-UA
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випдаках.
|