|
|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
«Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної
пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції»
тендерна документація визначає наступні критерії оцінки для визначення найбільш
економічно- вигідної пропозиції:
Ціна – 70 балів;
Натуральність продукту – 30 балів.
Підтвердження натуральності пропонуємого продукту- 30 балів ( застосовується на
виконання вимоги п. 4.7. «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» (
спільний наказ МОН України та МОЗ України № 298/227 від 17.04.2006 р.) «В дошкільних
навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні
барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти» та згідно з ЗУ
«Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 2639-VIII від 06.12.2018р. та
ДСТУ ISO/TS 19657.)
Учасникам, які нададуть підтвердження натуральності пропонуємого продукту:
- «Сертифікат відповідності критеріям натуральності» стосовно предмету
закупівлі;
- Атестат акредитації органу з оцінки відповідності, який видав цей сертифікат, з
підтвердженням сфери акредитації буде присуджено 30 балів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація має розроблятися, затверджуватися замовником і містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Отже, перелік критеріїв оцінки та методики оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
При цьому узагальнені методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти доступні за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=8c5171b2-8513-4e55-a70c-e9059c8e6c8b&title=NakazMinekonomikiVid30-10-2020-2208-proZatverdzhenniaMetodichnikhRekomendatsiiSchodoMetodologiiOsoblivosteiZdiisnenniaZakupivelUSferiOrganizatsiiKharchuvanniaVZakladakhOsviti-
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
24.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно до пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому згідно інших пунктів чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, у зазначеному Порядку неодноразово вказано «окремими», а саме у розділу «II. Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг»: «за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою..,», «за окремими професіями..», «окремо для кожного спортивного заходу..,», «окремо для кожного такого заходу..», «окремо для кожного об’єкта приватизації…», «окремо для кожного заходу..», «окремо для кожного заходу чи офіційного прийому», «окремо для кожного суб’єкта права..», «щодо кожної земельної ділянки окремо», «окремо щодо кожних виборів.».
На підставі визначеного можливо здійснити висновок, що у разі проведення процедури закупівлі одного і того ж виду робіт можливо здійснювати процедуру закупівлі робіт за декількома об’єктами будівництва одною закупівлею, без проведення процедур закупівель окремо на кожний об’єкт будівництва.
Але при цьому у Вашому роз’ясненні від 03.09.2020 р. № 3304-04/53972-06 зазначено, що «визначення предмету закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об’єктами будівництва».
У державного підприємства є один Робочий проект «Система блискавкозахисту на об’єктах підприємства», який пройшов державну комплексну експертизу, включаючи експертизу кошторисної вартості, на встановлення систем блискавкозахисту на декількох окремо розташованих будівлях, кожна з яких є окремим об’єктом будівництва у розумінні ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Протягом 2021 року планується реалізація зазначеного проекту, а саме виконання відповідних будівельно-монтажних робіт. Враховуючи наявність одного Робочого проекту та одного експертного звіту на декілька об’єктів, планується здійснити одну єдину закупівлю з визначенням одного предмету закупівлі на роботи з реалізації такого проекту зі складанням кошторисів на виконання робіт по кожному об’єкту окремо при складанні відповідної одної Договірної ціні до договору на виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене, та відсутність у пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, висловлення «за кожним окремим об’єктом» або «окремо щодо / для / за кожного об’єкту» Просимо додатково надати роз’яснення, чи можливо замовнику у сфері публічних закупівель, у разі необхідності закупівлі цілком однотипних та аналогічних робіт за декількома об’єктами будівництва протягом одного календарного року, здійснювати визначення предмету закупівлі та здійснювати одну процедуру закупівлі на виконання таких робіт за декількома об’єктами будівництва? Або необхідно здійснювати окремі процедури закупівель виключно за кожним об’єктом окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 904/2019 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acba43f7-6f64-4020-b278-27a07547300f&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
18.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
30.10.2020 Східний офіс Держаудитслужби (Дніпропетровська обл.)розпочала моніторинг закупівлі ДК 021:2015: 50800000-3 — Послуги з різних видів ремонту і технічного обслуговування (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, послуги з поточного планово-попереджувального ремонту та підготовки до опалювального сезону 2020-2021 систем теплопостачання, водопостачання та електропостачання) очікуваною вартістю 7 700 000,00 грн (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-05-20-006274- c). Зазначені наступні порушення:
1. Чому опубліковане ДЕПАРТАМЕНТОМ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-05-20-006274-c не містить інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, що є порушенням вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), відповідно у постачальника виникає питання, як виконувати норму Закону, якщо системою технічно не реалізована ця можливість.
замовником зазначена мова в "Примітках" але при формуванні звіту ця інформація відсутня.
2. Зазначено порушення щодо визначення предмету закупівлі, ДК 021-2015: 50800000-3 — Послуги з різних видів ремонту і технічного обслуговування, а саме, що замовником не визначений предмет закупівлі за показником четвертої цифри основного словника.
Просимо надати роз'яснення який же в данному випадку замовник повинен визначити предмет закупівлі, враховуючи, що іноді код ДК 021:2015 не розкривається далі 3 цифри і відповідна 4-та цифра є нулем, також зазначаємо, що в Єдиному закупівельному словнику деталізація за кодом 50800000-3 відсутня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
При цьому відповідь щодо мови розглянута у запиті 2314/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=408bd026-30d9-4c17-9289-07e83fda1427&lang=uk-UA
|
|
|
12.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник торгів UA-2020-11-11-007449-a у технічному завданні до предмету закупівлі зазначає вимогу "Кіл-сть швів прошивки - не менше 13" та в одночас зазначає що товар має вироблятися за ДСТУ Б В.2.7-167:2008. В зазначеному Замовником нормативному документі не міститься жодних вимог щодо кількості швів прошивки. До того ж Замовником дозволяється зміна довжини та хирини ворибівЮ при умові не зміненя товщини. При різній ширині вироба, буде у значній мірі змінюватися й кількість швів прошивки як у більшу так і у меншу сторону. Чи є вимога Замовника щодо кількості швів прошивки протиправною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
12.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрго дня.
У тенедрній документації Замовника (UA-2020-11-11-007449-a) у технічних вимогах зазначені технічні характеристики предмету закупівлі та ДСТУ Б В.2.7-167:2008. Чи буде причиною для відхилення пропозиції Учасника той факт, що Учасник запропонує товар за іншим номативним документом (наприклад ДСТУ Б В.2.7-317:2016) та з показниками що є негіршими ніж ті що вимагає Замовник?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік підстав для відхилення визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому відповідь щодо встановлення замовником еквіваленту розглянута у запиті № 811/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4da93f56-eecf-4578-8296-568d533acc2f&lang=uk-UA
|