Відповідно до ч.7 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (пп8) придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.
Прошу надати роз’яснення, які документи (у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі») необхідні для підтвердження статусу підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.
Чи може достатньо копії статуту, де вказано що підприємство створене гром організацією осіб з інвалідністю, а може потрібна ще додаткова інформація щодо пільгового опадаткування підприємства?
Дякую.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.
Згідно статті 16 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україніі" порядок створення, діяльності і ліквідації громадських організацій осіб з інвалідністю регулюється законодавством України про громадські організації, статутами цих організацій, зареєстрованими у встановленому порядку.
Разом з тим статтею 88 Цивільного кодексу України встановлено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою.
При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити таку закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
|
Доброго дня!
На початку року Підприємство здіснило допорогову закупівлю робіт на 31 тис. грн. за бюджетні кошти, які виділила сесія міської ради.
У травні, після вступу змін до Закону "Про публічні закупівлі", сесія знову виділила кошти на закупівлю робіт по іншому об'єкту за тим самим ДК на суму 20 тис. грн. Підприємство на початку року не передбачало таку закупівлю, тому її не планувало. Загальна вартість обох закупівель за одним ДК буде 51 тис.грн.
Чи можливо вважати другу закупівлю такою, у якій виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити та на яку виділили додаткові кошти і не використовувати норми Закону "Про публічні закупівлі" для другої закупівлі, а лише оприлюднити план та звіт про укладений договір?
|
рішенням сесії виділено 50,0 тис на поточний ремонт приміщення школи і 40,0 тис на поточний ремонт приміщення д/садка розташованих за одною адресою. відповідно до наказу МЕРТУ №454 від 17,03,2016р. "Про порядок визначення предмета закупівлі" прописано "під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком". у мене питання на 40,0 тис. я оприлюднюю звіт про укладений договір, а на 50,0 проводю спрощену процедуру
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”.
|