|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент», як Учасник переговорної процедури закупівлі для потреб оборони було змушене звернутись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Замовника про скасування закупівлі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2020 р. по справі № 640/9221/20 позовні вимоги ТОВ «Пролог Інвестмент» до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.
Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України про відміну переговорної процедури закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний) три лоти, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 23 квітня 2020 р. № 75/142/9 та зобов’язано Міністерство оборони України поновити переговорну процедуру закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний), три лоти, оголошену Міністерством оборони України згідно з оголошенням про проведення відбору учасників UA-2020-03-30-003214-b, оприлюдненим на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель https://prozorro.gov.ua 30 березня 2020 року, і провести переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент» як визначено рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 21 квітня 2020 р. № 75/142/7.
Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони регулюються 183-7 Закону України «Про «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 19.04.2020 р. № 1356-VIII. Проте механізму виконання судового рішення не містить ані вище зазначений Закон, ані Закон України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз’яснення стосовно механізму відміни скасування переговорної процедури закупівлі в авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro та поновлення закупівлі Замовником, розблокування доступу Замовника та учасників до закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня . Підскажіть будь ласка хто повинен оприлюдьнювати річний план, звіт про договір про закупівлю в електронній системі закупівель та проводити закупівлі до 50 тисяч гривень без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 602/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажить, будь ласка, чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації регіону надання послуг дитячих таборів? Якщо, наприклад, замовник бажає оздоровити дітей у одному (двох) регіонах України.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначаються види закупівель. Так як ми є органом державної влади, при здійсненні закупівлі відповідно до частини 3 статті 3 Закону ми укладаємо звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Враховуючи викладене та вимоги законодавства під час оприлюднення річного плану закупівель та вибору виду закупівель ми посилаємось на пункту 5 частини другої статті 4 Закону, а саме: - " договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" . І ось тут виникають суперечення , тому що частина друга статті 3 цього Закону говорить про спрощені закупівлі , а частина шоста статті 3 цього Закону - про замовників визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону. Поясніть, будь ласка, на що посилатися замовнику в Законі при виборі виду закупівель. Можливо, при викладені пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" а саме : договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" було допущено помилку. Дякую за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Оскільки зареєстрованим проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652 передбачено абзац шостий пункту 5 частини другої статті 4 викласти у такій редакції “договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пунктах 1 - 3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин третьої та сьомої статті 3 цього Закону”, то наявна технічна помилка буде виправлена у разі прийняття змін до Закону.
При цьому наведена у законопроекті норма містить правильний зміст зазначеної у чинному Законі статті, яка наразі потребує коригувань.
|
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На розгляді у АМКУ знаходиться скарга учасника на рішення щодо його відхилення та визнання переможцем іншого учасника. У разі скасування АМКУ рішеннь замовника та задоволення скарги чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адмін. відповідальністі якщо таке рішення АМКУ буде виконано?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Тому, з питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог цього Закону слід звертатися до вищезазначених органів.
|