|
|
20.01.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, відповідно до пп. 4 п. 2 Постанови № 426 від 03.04.2019 (у редакції Постанови № 1117 від 04.10.2022), процедури закупівель, розпочаті до затвердження нового реєстру (який був затверджений Наказом МОЗ № 1963 від 01.11.2022), мають завершитися за цінами, що не перевищують граничних ОВЦ, установлених Реєстром ОВЦ станом на 11 серпня 2022 року.
При цьому, початком процедури закупівлі вважається оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі (яка завершується укладенням або не укладенням договору) на веб-порталі Уповноваженого органу. Цю позицію підтверджує Мінекономіки у своєму листі від 27.11.2017.
А у випадку переговорної процедури (яку можна проводити без/до оприлюднення оголошення про проведення), її початком можна вважати затвердження річного плану та прийняття рішення про проведення переговорної процедури, аналогічний підхід підтверджує Мінекономіки у відповіді на запит 131/2017.
Водночас питання щодо відліку початку закупівлі без використання електронної системи з укладенням разового Договору не регулюється законодавством, а офіційна позиція Мінекономіки щодо цього питання відсутня.
Питання:
Що вважатиметься початком закупівлі без використання електронної системи з укладенням разового Договору? (1) дата направлення офіційної пропозиції (оферти) чи (2) дата укладення самого договору?
З повагою,
Данило
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до пункту 3 постанови № 1178 Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей.
При цьому договірні відносини регулюються Цивільним та Господарськими кодексами України. Виходячи зі змісту статей 638 та 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозиція щодо укладення договору та її акцептування регулюється статтями 641- 646 ЦК України.
|
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.
З 01.01.2022 функції тендерного комітету повністю покладаються на уповноважену(них) особу.
Станом на 29.10.2021 у вільному доступі відсутня інформація щодо функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи, у зв’язку з чим просимо надати роз’яснення:
1. Чи може уповноважена особа створювати робочу групу або іншу структурну одиницю на підприємстві замовника яка буде взаємодіяти з електронною системою закупівель без участі уповноваженої особи, тобто здійснювати технічну реалізацію оприлюднення процедур закупівель/спрощених закупівель та їх супроводження?
2. Чи повинна уповноважена особа самостійно здійснювати всі дії, від планування до завершення процедур закупівель/спрощених закупівель?
3. Чи може одна уповноважена особа відповідати за організацію проведення процедур закупівель/спрощених закупівель а інша за визначення переможця?
4. Формування річного плану та затвердження процедур закупівель/спрощених закупівель, повинна робити одна уповноважена особа чи декілька уповноважених осіб які будуть в подальшому відповідати за різні процедури закупівлі?
5. Що вважається початком процедури закупівлі - оголошення про проведення закупівлі чи затвердження річного плану закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-4
Відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", та від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806
Поряд з цим зазначаємо, що повноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону.
Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП.
Щодо питання 5
Складання та затвердження річного плану та внесення змін до нього, є передумовою здійснення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону тендер/спрощена закупівля не може проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель згідно з частиною першою статті 10 Закону.
Отже, початком тендеру/спрощеної закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель/оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Учасник на підставі ТД направив свою ТП. Однією із вимог ТД є підтвердження Учасником права користування спецобладнанням. На відповідність даній вимозі, Учасник уклав договір оренди з орендодавцем. Під час прекваліфікації Учасник отримав лист від орендодавця про те, що орендодавець розриває даний договір у звязку із початком процедури його ліквідації. Таким чином, Учасник довідався, що він не відповідає кваліфкритеріям по МТРта відповідно його ТП підлягає відхиленню. Але, на стадії прекваліфікації Учасник позбавлений можливості відкликати свою ТП. Яким чином Учасник має повідомити Замовника про не передбачувані обставини та уникнення неправомірного допуску Учасника до аукціону? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема прізвище, ім’я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Водночас відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
|
|
|
04.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Що є початком процедури відкритих торгів: затвердження тендерної документації чи публікація оголошення про проведення процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу згідно із частиною першою цієї статті.
Отже, початком тендерних процедур закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу.
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави неукладення договору про закупівлю.
|
|
|
27.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати відповідь, що вважати початком процедури закупівлі, а що її повним завершенням, по процедурі конкурентних торгів та переговорній процедурі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу згідно із частиною першою цієї статті.
Отже, початком тендерних процедур закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання щодо переговорної процедури міститься у запиті від 131/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави неукладення договору про закупівлю.
|