|
|
21.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи розповсюджувалися/розповсюджуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", у тому числі з урахування змісту ст. 2 цього Закону, у разі якщо товари, роботи чи послуги закуповує банк, частка держави у статутному капіталі якого складає 50 і більше відсотків, у тому числі державні банки (100% статутного капіталу належать державі) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. |
|
|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час здійснення процедури закупівлі, а саме при придбанні путівок на оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих таборах замовники стикаються з проблемами при визначенні виду предмету закупівлі. Деякі замовники зазначають, що це товар, інші замовники вказують, що це послуга. Також немає чіткості з цього питання у висновках ДАСУ про моніторинг публічних закупівель. Деякі аудитори у своїх висновках зазначають про порушення законодавства, через те що придбання путівок відносять до товарів, а не до послуг.
Так як Державний класифікатор 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) не передбачає відповідного коду закупівлі, а саме придбання путівок на оздоровлення (як товару), а містить лише код 55240000-4: Послуги центрів і будинків відпочинку (як послуги), то замовники обирають саме цей код. Проте ми не вважаємо, що придбання путівок це є послуга, тому що: відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
- послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
- товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Виходячи із наведених вище визначень не можна однозначно стверджувати, що це є послуга, оскільки оздоровлення дітей здійснюється виключно за наявності певного документу, що дає право дитині на отримання послуг. При цьому даний документ включає в себе однаковий спектр послуг для всіх дітей. Тобто замовник купує певний документ, який має свою вартість, яка залежить від якості та кількості послуг з оздоровлення, що в нього включаються. Тобто, це є грошовий документ.
В статті 23 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначено, що прийом дитини до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку здійснюється за наявності путівки. Водночас, стаття 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначає що:
- путівка до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку – це документ, який засвідчує право дитини на отримання послуг з оздоровлення та відпочинку, умови перебування в такому закладі і визначає вартість та перелік послуг з оздоровлення та відпочинку для однієї дитини в конкретному закладі;
- оздоровлення – це комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.
Тобто, путівка – це і є той документ, на підставі якого дитячі заклади оздоровлення надають послуги, тому слід розуміти, що путівки - це особливий вид товару, але згідно до діючого законодавства - грошовий документ.
Враховуючи вищезазначене, замовник купує путівки (товар) на підставі яких замовнику будуть надаватися послуги.
Так як думки замовників в даному питанні розходяться (і не тільки замовників, про що свідчать висновки ДАСУ), тому просимо Вас розібратися в даному питанні та надати чітку відповідь – придбання путівок на оздоровлення дітей це товар чи послуга.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667У свою чергу, відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220 (зі змінами), (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності. При цьому згідно Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 (зі змінами), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей. Водночас відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. З огляду на це, з питань зазначеної специфіки та віднесення предмета закупівлі у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначених центральних органів виконавчої влади. |
|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, чи потрібно по закупівлям до 50 тис. грн. вносити до переліку закупівель товарів, робіт і послуг після останніх змін в Постанові.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213
|
|
|
12.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275), придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 N 1178), допускається за однієї з таких умов:
розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 % собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 % первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Пунктом 24 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про оборонні закупівлі» визначено, що послуги оборонного призначення - послуги, пов'язані із забезпеченням життєвого циклу об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення у тому числі:
розробкою та впровадженням інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем, систем кібербезпеки та кіберзахисту;
розробленням стандартів та технічних специфікацій, закупівля стандартів для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;
формуванням та веденням страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об'єкти і споруди оборонного та спеціального призначення;
послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
Разом з тим, такі послуги як розробка та впровадження інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем є досить складними за обсягами та змістом виконання, і результатом таких послуг є, в.т. постачання, встановлення і налаштування обладнання, постачання, встановлення і налаштування програмного забезпечення та постачання ліцензій на програмне забезпечення.
Чи може виконавець державного контракту залучати співвиконавців для надання послуг Замовнику, залишаючись відповідальним перед Замовником згідно договору, якщо договір укладений відповідно до п. 9 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275, Особливості № 1275) встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі), оборонні закупівлі – здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі послуги оборонного призначення – послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення, зокрема: послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено роботи оборонного призначення, серед яких роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
У разі якщо предметом закупівлі є озброєння, військова та спеціальна техніка, ракети і боєприпаси та їх складові частини, а також послуги із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, закупівля відбувається відповідно до пункту 45 Постанови № 1275 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 763), яким передбачено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). Натомість відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі саме виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель несе відповідальність за якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення, передбачених умовами державного контракту (договору).
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках, а листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
31.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи потрібно вимагати від учасників закупівель при завантаженні тендерної документації накладати на пдф документ (на якому є печатка і підпис уповноваженої особи) додатково електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та № 30/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e80078-1bad-4741-826d-76efc0ecb7dc&lang=uk-UAПри цьому, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Вимога до учасників щодо накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель та що подаються у складі тендерної пропозиції установлюється замовником у тендерній документації відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону, частини п’ятої статті 22 Закону, а також пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
При цьому питання використання удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 "Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг", виходячи з підпункту 2 пункту 2 якої, на період воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування дозволено (із низкою винятків) використовувати УЕП, видані кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг.
Отже замовник самостійно встановлює вимоги до учасників та спосіб їх підтвердження, у тому числі щодо засвідчення документів тендерної пропозиції електронним підписом з дотриманням законодавства в цілому.
|