|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закону) є замовником. Відповідно до п. 1 Положення про департамент, департамент виконує функції замовника з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлового-комунального та соціального призначення.
Під час будівництва зазначених об'єктів непоодинокі випадки, коли проєкти будівництва за різними обставинами зазнають коригувань. Через зазначені коригування в проєкті суттєво змінюються передбачені ним роботи, або виникають нові додаткові роботи, що не були передбачені первинним проєктом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником може бути застосована як виняток переговорна процедура закупівлі у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
В згаданій статті наведені деякі умови проведення переговорної процедури: основний договір, загальна вартість додаткових робіт, стосовно яких у департаменту є наступні питання.
1)У зв'язку з тим, що Закон не містить визначення терміну – основний договір, тому є необхідність розтлумачити, що у розумінні Закону є основним договором, про який йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону? Чи є можливість одночасного існування двох або більше основних договорів за одним тим самим об'єктом будівництва, у випадку закупівель додаткових робіт за процедурою відкритих торгів? Чи повинен бути основний договір таким що виконується на час проведення переговорів щодо закупівлі додаткових робіт до нього, чи припускається варіант переговорів також у випадку спливу терміну дії основного договору рік або два роки тому?
2)Розтлумачте, про яку загальну вартість додаткових робіт йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону?
3)Чи можливе вдруге (втретє, вчетверте…) застосування переговорної процедури закупівель додаткових робіт у випадку, коли загальна сума робіт за першою (другою, третьою….) переговорною процедурою та очікуваною вартістю нових додаткових робіт не перевищують 50% від основного договору про закупівлю робіт?
4)Чи може бути підтвердженням наявності необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника простий запис про це в обґрунтуванні переговорної закупівлі у повідомленні про намір укласти договір, чи для цього необхідні експертні висновки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт (по одному чи декількох договорах за результатами переговорної процедури закупівлі) чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
При цьому 50 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного основного (первинного) договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього (у разі наявності).
Поряд з цим замовник може провести декілька переговорних процедур (у разі необхідності) за умови, якщо загальна вартість таких додаткових робіт або послуг в цілому не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
Водночас аналогічна відповідь щодо підтверджуючих документів під час проведення переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1224/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37481daf-7b78-4d99-b6de-1d7191b15584&lang=uk-UA
|
|
04.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В нашого військовослужбовця діагностували рідкісну хворобу, де потрібно значні кошти на лікування (до 300 тис.грн.). Зволікати не можна і дня. Яким чином має відбутись закупівля ліків у стислі терміни щоб було оперативне лікування ? Відкриті торги - по часу довго. Переговорна процедура передбачає надзвичайну ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин. ТЕЖ НЕ ПІДХОДИТЬ. Кошторис надійшов однією сумою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
04.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
17 липня 2020 року набув чинності Наказ Мінекономрозвитку № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 14 цього Порядку зазначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Разом з тим слід зазначити, що Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі не узгоджується з інформацією, оприлюднення якої передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції.
Прошу надати розяснення, чи розроблений функціонал та чи існує наразі можливість щодо унесення інформації саме в окремі електронні поля, як це передбачено Порядком.
Заздалегідь вдячний.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
15,07,2020р. відбувся тендер в рамках переговорної процедури відповідно до ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлю товару: Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2020-06-23-002482-b. Переговорна процедура відбувалася 15,07,2020р. о 14:00 за адресою: 10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 41. Присутні було два учасника. Жодним протоколом, чи іншим документом, розгляд пропозицій учасників не оформлявся. Натомість 28 липня 2020 року в системі публічних закупівель PROZORRO опубліковано Протокол переговорів щодо проведення переговорної процедури закупівлі №UA-2020-07-28-007991-c в якому вказано одного учасника, тендерна пропозиція якого більша на 35000 грн. Запрошення на розгляд пропозицій № 43 від 14.07.2020р., протокол переговорів № 57 від 28.07.2020р.додаю. Інформації про відхилення тендерної пропозиції другому учаснику не надходило та в системі публічних закупівель PROZORRO вони відсутні. Прошу надати інформацію куди звертатися з скаргою на дії замовника. Скаргу до Антимонопольного комітету України через систему публічних закупівель PROZORRO завантажити неможливо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини сьомої статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Водночас порядок оскарження передбачений статтею 18 Закону. Так, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Договір на постачання теплової енергіі заключений ще в 2018 р.і пролонгований.але станом на 31 липня 2020 р. за нашим підприємством рахується заборгованість за надані послуги в 2019 р.Чи має право наше підприємство оплатити заборгованість по старому договору чи потрібно проводити переговорну процедуру по новому Закону з 19.04.2020 р.через ПРОЗОРРО
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 946/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA
|