|
|
23.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою уникнення фальсифікації продукції, чи має право Замовник закупівлі за результатами проведення запиту ціни пропозиції та перед підписанням договору про закупівлю отримати перед постачанням товару зразок подальшого товару, що буде використано медичними закладами та лабораторіями в роботі? Замовник намагається уникнути фальсифікації продукції, котра необхідна пацієнтам, для аналізу життя та здоров’я людей. 2. З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості та якості, чи може Замовник під час проведення процедури запиту ціни пропозиції просити надати оригінал гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника - якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) або представника, дилера, дистриб'ютора, уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки запропонованого товару, який є предметом закупівлі цих торгів у кількості, зі строками придатності та в терміни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Відповідно до пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Згідно з пунктом 58 Порядку постачальник через електронний каталог подає пропозицію відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель, та постачальник у відповідь на запит пропозицій постачальників від замовника не може подати пропозицію, товар в якій не відповідає специфікації товару, що зазначена в такому запиті. Відхилення пропозиції переможця відбору відбувається з підстав, визначених пунктом 64 Порядку, якщо постачальник: 1) не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку; 2) письмово відмовився від укладення договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників; 3) пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Разом з тим, відповідно до вимог пункту 66 Порядку умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. З огляду на викладене, договір, що укладається за результатами запиту пропозицій постачальників, не повинен відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників. Згідно з пунктом 49 Порядку у разі непідписання постачальником договору на умовах, зазначених замовником в запиті пропозицій постачальників, замовник може подати звернення з інформацією про таке порушення через електронну систему закупівель до адміністратора. У разі наявності у постачальника трьох випадків порушень протягом одного календарного місяця або п’яти випадків порушень протягом трьох календарних місяців можливість подавати таким постачальником пропозиції на запити замовників блокується адміністратором в електронному каталозі на 90 календарних днів з дня оприлюднення адміністратором рішення на веб-порталі Уповноваженого органу у відповідності до пункту 52 Порядку. Водночас зазначаємо, що положеннями Закону та Особливостей надання зразка товару не передбачено. Тому, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час здійснення придбання необхідно дотримуватись мати Закону та принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647 |
|
|
23.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проводилось звітування про виконання договорів за 2023 рік. Помилково прозвітував договір який був заключений на 2024 рік. Що робити в данній ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0
|
|
|
12.02.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради звертається до Вас з проханням надання роз’яснень, щодо вирішення ситуації, яка виникла при здійснені остаточного розрахунку по відповідному договору.
Питання: В процесі здійснення закупівель, виконання договорів мають місце непоодинокі випадки, щодо помилкового (причини різні) закриття договору в системі прозоро, який фактично, ще не виконаний.
Законодавством чітко не визначений алгоритм дії замовника в такій ситуації і тому замовники потрапляють у тупий кут з такою проблемою. Звернення на площадку менеджерами також не вирішується ця проблема.
Так, Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 23928294), помилково закрито договір оплата по якому в повному обсязі не здійснена, а саме:
UA-2022-12-19-019403-a «Послуги з патрулювання території поблизу об’єктів інфраструктури міста Дніпра».
Послуги за 2023 рік надані в повному обсязі, що підтверджується актами наданих послуг.
Залишок не оплаченого періоду, за які замовником отримано послуги, становить з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн.
У січні 2024 року складено додаткову угоду на суму 1 204 896,00 грн остаточного розрахунку за фактично надані послуги в грудні місяці 2023 року (з 21.12.2023 по 31.12.2023). Але технічно на момент укладання додаткової угоди процедура за договором закрита і головний розпорядник не має технічної можливості оприлюднити на майданчику вищезазначену додаткову угоду для остаточного розрахунку.
Додаткова угода складена лише з метою здійснення повного та остаточного розрахунку відповідно до умов договору та тендерної документації і не вносить зміни в істотні умови договору та тендерної документації.
Відповідно до ст.10 п.11 оприлюдненню підлягають повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням п.19 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення та скасування».
Органи держказначейства, відповідно до ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюють перевірку документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Органи держказначейства не здійснюють реєстрацію юридичних зобов’язань на відповідну суму, так як не оприлюднена додаткова угода щодо оплати за надані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн. посилаючись на ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо здійснення перевірки документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Тому питання полягає в тому, як в межах чинного законодавства здійснити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023. Чи правомірні дії нас, як замовника, щодо складання протоколу уповноваженої особи про допущення технічної помилки. Які необхідно здійснити дії замовнику, попавши в таку ситуацію, та виконати умови договору в повному обсязі.
Щиро дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так, пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
19.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю електричної енергії на 2024 рік з врахуванням потреби на весь період. Укладено договір де сума договору на час реєстрації в казначействі перевищує кошторисні призначення. Казна вимагає зменшувати суму договору, хоча в договорі є пункт в якому зазначено, що договір реєструється в межах кошторисних призначень. Як діяти в такій ситуації Замовнику, якщо відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови 1178 зменшувати суму договору можна, а збільшувати не можна (якщо зменшити суму договору то потім збільшити уже неможливо) і на решту потреби проводити знов закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 28.02.2023 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 17.05.2023 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Тому, з порушеного питання щодо дотримання бюджетного законодавства пропонуємо звернутись до Мінфіну. Разом з тим, Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Тому, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Державної казначейської служби України. |
|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В АТ «Укрзалізниця» частина закупівель здійснюється з поділом предмета закупівлі на частини (лоти), при цьому вартість лотів може значно відрізнятися. При визначенні доцільності застосування вимоги щодо надання переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю АТ «Укрзалізниця» враховує вартість такої закупівлі. В зв’язку з цим виникають такі питання:
Чи може замовник передбачити в тендерній документації розмір забезпечення виконання договору про закупівлю щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо, а саме – зазначити різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів або не вимагати таке забезпечення по окремому лоту?
Якщо замовником буде застосовано різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів, а учасник стане переможцем декількох або всіх лотів, чи може замовник укласти один договір про закупівлю з переможцем?
Як в такому випадку визначити розмір забезпечення виконання договору про закупівлю:
для договору в цілому?
чи зазначити, наприклад, що по Специфікації 1 розмір забезпечення виконання договору про закупівлю складає __% від вартості Специфікації 1; по Специфікації 2 забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Визначення поняття “предмет закупівлі” наведено в пункті 22 частини першої статті 1 Закону. Водночас Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами).
Згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 Цивільного кодексу України та Главі 22 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Згідно з чавстиною третьою статті 27 Закону розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника. Договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю встановлюється самостійно замовником, зокрема у тендерній документації, та розраховується у відсотковому значенні від вартості договору про закупівлю. При цьому об'єднання лотів в один договір про закупівлю з переможцем, у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, є також правом замовника.
Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо визначення розміру забезпечення виконання договору про закупівлю приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|