|
07.05.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (підряду). Після укладення договору в період його виконання у сторін виникла необхідність внести зміни в окремі умови договору, які згідно загального правила, законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду).
Нормативне обгрунтування …
Згідно ч.1 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують саме вимоги щодо відповідності тендерної пропозиції учасника змісту договору про закупівлю на момент його підписання (перша редакція договору).
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують незмінність саме істотних умов договору після його підписання (друга та наступні редакції договору). Щодо незмінності інших умов договору не віднесених до істотних умов договору після його підписання законодавець ніяких заборон не передбачив.
Згідно ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують загальне правило щодо наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору саме: предмет, ціну та строк його дії.
Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують більш вузький на відміну від Господарського кодексу України підхід щодо закріплення загального правила наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору тільки його предмет.
Прошу висловити Вашу позицію стосовно можливості внесення будь-яких змін в умови договору (за виключенням: предмету, ціни, строку дії) після його укладання, які за загальним правилом законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Поряд з цим, статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Таким чином, статтею 36 Закону встановлено імперативну норму щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю виключно у випадках, передбачених цією статтею Закону. Водночас у випадку зміни умов договору про закупівлю, які не є істотними, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
26.04.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство провело закупівлю електричної енергії, код по класифікатору ДК 021:2015 – 09310000-5, за переговорною процедурою (закупівля UA-2019-03-04-000740-b). Переговорна процедура проведена на підставі п.4 ч.2 ст.35 Закону «Про публічні закупівлі», тому що замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників (закупівлі UA-2018-11-22-000896-b та UA-2018-12-27-001474-c).
Відповідно до п.2.1 Додатку 1.1. до тендерної документації по цим закупівлям вказано наступне:
«2.1. Технічні характеристики до предмета закупівлі наведені в Додатку А, Додатку Б.1 та Додатку Б.2 до цього Додатку».
У Додатку А до Додатку 1.1 зазначено перелік об'єктів та дозволена потужність для КП «Підземне місто», кВт.
У Додатку Б.1 до Додатку 1.1 тендерної документації цих закупівель зазначені орієнтовні обсяги постачання електричної енергії за 30 календарних днів.
У Додатку Б.2 до Додатку 1.1 тендерної документації даних закупівель вказані орієнтовні обсяги споживання електричної енергії у розрахункових періодах 2019 років, кВт*год за місяць/рік.
У п.2.3 Додатку 1.1. до тендерної документації цих закупівель зазначено наступне:
«Визначання кількості електричної енергії, що одержує КП «Підземне місто», проводиться без засобів обліку на підставі розрахунків наведених в Додатку А до цього Додатку.
Клас напруги – 2.
Очікуваний обсяг споживання електричної енергії – 6 104 237,8 кВт*год за період з січня 2019 року по 31.12.2019 року, цілодобово».
У даний час КП «Підземне місто» здійснює заходи по введення в експлуатацію засобів обліку (лічильників) електричної енергії на своїх об’єктах (31 об’єкт).
Після введення в експлуатацію таких засобів обліку визначення кількості електричної енергії, що одержує КП «Підземне місто», буде визначатися на підставі знятих засобами комерційного обліку показників електричної енергії.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з наступного питання:
Чи можливо після введення в експлуатацію засобів обліку (лічильників) електричної енергії на об’єктах КП «Підземне місто» внести зміни до договору, укладеного в результаті переговорної процедури закупівлі, додавши у нього наступну норму:
«Після введення в експлуатацію засобів обліку електричної енергії на об’єктах КП «Підземне місто» , кількість електричної енергії, що одержує КП «Підземне місто», за звітний період буде визначатися на підставі знятих засобами комерційного обліку показників електричної енергії. При цьому ціна, загальна сума та інші істотні умови договору не змінюються"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093302-06%2F42560-06
|
|
24.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чернігівська районна рада Чернігівської області є бюджетною установою, що фінансується з місцевого бюджету.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом. Постачання електричної енергії у розумінні вищезгаданого Закону не належить до сфери природних монополій, та є конкурентним видом діяльності. Отже, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» здійснення закупівлі електричної енергії має відбуватися за основною процедурою закупівлі – відкритими торгами.
Водночас, у статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.
Також відповідно до ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками.
Так, керуючись Закону України «Про публічні закупівлі» провела відкриті торги на закупівлю електричної енергії – ДК 021:2015 Електрична енергія (універсальна послуга). Торги були відмінені через відсутність в них учасників.
За результатами других відкритих торгів на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015 Електрична енергія (універсальна послуга)) отримали дві тендерні пропозиції від постачальників електричної енергії. Але відповідно до Додатку 3 Методичних рекомендацій (далі – Методичні рекомендації) щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 р. № 1268, постачальники електричної енергії, що надали свої пропозиції, не є постачальниками універсальної послуги. За методичними рекомендаціями постачальником універсальної послуги є ТОВ «Енера Чернігів», що закріплена на території Чернігівської області, яке не брало участі в торгах.
1. Чи правомірні будуть дії тендерного комітету районної ради прийняти рішення про відмову двом постачальникам, що надали пропозиції, так як вони не є постачальниками універсальних послуг у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії»?
2. Чи правомірними будуть дії тендерного комітету районної ради прийняти рішення про оголошення переможцем постачальника електричної енергії, що надав більш вигідну цінову пропозицію, хоч він і не є постачальником універсальних послуг у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії»?
3. Чи правомірними будуть дії тендерного комітету районної ради прийняти рішення про проведення переговорної процедури з постачання універсальної послуги з ТОВ «Енера Чернігів» відповідно до п.п. 2 п 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Слід зазначити, що увесь період з початку січня 2019 року по даний час районна рада споживає електричну енергію від постачальника ТОВ «Енера Чернігів».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випдаках.
|
|
18.04.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
було проведено допорогову закупівлю на телевізори LG, які виробляються країною агресором. Інші учасникик були дискваліфіковані. У звязку з чим відмінтити торги? яку вказати причину?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 розміщено лист від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”, в якому розглянуті питання застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб.
Водночас відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 N 10, у разі відміни закупівлі, замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією.
|
|
17.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! За результатими проведення відкритих торгів по Код ДК 021:2015:15330000-0Оброблені овочі та фрукти Учасника дисквалифікували посилаючись, що відповідно до Тендерної документації необхідно підтвердити наявність в Учасника власних та/або орендованих складських приміщень, пристасованих для зберігання товару. На що учасником було подано договір оренди магазина на який є Рішення продержавну реєстрацію потужності на роздрібну торгівлю. Замовник у висновку на дисквалифівкацію що тендерна документація не відповідає вимогамв частині документального підтвердження наявності пристосованого приміщення для зберігання продуктів за предметом закупівлі. В телефонному режимі було також сказано що потрібно від діяльності "Оптова торгівля", яке не заявлено у Тендерній документації. Правомірне лі рішення про дисклалифікацію Учасника. Як можно оскаржити рішення Замовника, та чи є шанси на отримання позитивного рішення про відміну дисквалифікаціі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|