|
03.05.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовника ДК "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" в системі прозоро 14.04.17 надав оголошення на закупівлю UA-2017-04-14-000773-b «Послуги щодо добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)». Форма проведення процедури закупівлі – допорогова закупівля з бюджетом 1,8 млн грн. без ПДВ.
Учасник закупівлі в період уточнень звернув увагу Замовника на порушення вартісних меж проведення допорогової закупівлі, оскільки очікувана вартість оголошеної допорогової закупівлі становить 1,8 млн. грн., що суперечить п. 1.2. Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" 13 квітня 2016 року N 35 в частині, що допорогова закупівля – це закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону.
Замовник надав відповідь, що ДК «Укрспецекспорт» не є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Учасник надав обґрунтовану вимогу Замовнику щодо правочинності проведення допорогової закупівлі на 1,8 млн грн, яку останній відхилив, та надав свої тлумачення в Протоколі №76 від 26.04.2017р опираючись на листи роз’яснення Мінекономрозвитку від 12.05.2016р №3302-06/13747-07, та від 29.04.2016р №3302-06/12875-06.
Проте вважаємо, що ДП "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" не вірно розтлумачив роз’яснення Мінекономрозвитку, на які посилався, та відповідно, безпідставно не відносить себе до Замовника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон).
Із урахуванням викладеного до запиту листа(додається) та Листа Мінекономрозвитку від 31.03.2017 р. N 3302-06/10639-06, який не містить відповідей на порушені у нашому листі питання, просимо надати роз’яснення щодо наступного:
1.Яким чином юридична особа повинна приймати рішення щодо своєї приналежності до Замовників згідно Закону «Про публічні закупівлі» в межах конкретної процедури Закупівлі та чи повинна така особа надавати законодавче обґрунтування такого рішення на запити третіх осіб, зокрема учасників процедури?
2.Чи зобов’язані в обов’язковому порядку юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, при наявності у них одночасно хоча б однієї з ознак, визначених у абзацах 6 та 7 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону, визнавати себе Замовниками у розумінні абзацу 5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону?
3.Якщо особа, що має всі законодавчо визначені ознаки Замовника у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», проводить допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж вищезгаданого Закону, які наслідки можуть бути застосовані до результатів такої закупівлі та який орган уповноважений здійснювати заходи впливу на таку особу?
4.Яка відповідальність може бути застосована до особи, що безпідставно не визнала себе Замовником у межах Закону України «Про публічні закупівлі» та провела сумнівні допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-2
Повідомляємо, що питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону.
Щодо питань 3-4
У свою чергу, питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Таким чином, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють органи, визначені частиною третьою статті 7 Закону.
Крім того, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Варто також зазначити, що виходячи зі змісту статті 57 Господарського кодексу України в установчих документах (статуті) суб’єкта господарювання повинні бути зокрема зазначені відомості про його органи управління і контролю, їх компетенцію.
Поряд з цим, згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, виходячи зі змісту статті 65 Господарського кодексу України, посадовими особами підприємства є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства, а також інші особи, визначені статутом підприємства.
Крім того, до юридичних осіб можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру у разі наявності підстав, визначених статтею 96-3 Кримінального кодексу України.
При цьому відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Крім того, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Таким чином, суб'єкт господарювання, який вважає, що його права і законні інтереси було порушено, може звернутись до органів, уповноважених на здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель, органу, що здійснює функції управління та контролю за діяльністю юридичної особи, правоохоронних органів, суду.
|
|
27.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому частиною 1 статті 10 передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про укладені договори, протягом одного дня з дня укладення договору.
Зважаючи на те, що формою Звіту про укладені договори, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490, не передбачено оприлюднення скан-копії самого договору, просимо надати відповідь, чи є обов’язковим оприлюднення скан-копії договору при оприлюдненні Звіту про укладені договори у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 61/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3488dbfa-a76b-4400-b8ba-c3dd58df91cd&lang=uk-UA.
|
|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) цей Закон застосовується до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. гривень, а робіт - 5 млн. гривень.
Згідно пункту 18 статті 1 Закону, предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгів України від 17.03.2016 № 454 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Просимо роз'яснити чи розповсюджується дія Закону на договори, що укладені замовниками, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, на закупівлю товарів або послуг, на загальну суму договору, що перевищує вартість визначену в абзаці другому частини 1 статті 2 Закону, якщо такий договір укладений одразу на декілька предметів закупівлі, що визначені відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” за показником четвертої цифри основного словника, при цьому вартість закупівлі кожного окремого предмета закупівлі відповідно до умов договору (товару чи послуги) не перевищує 1 мільйон гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеного без застосування процедур, визначених Законом, не є предметом регулювання Закону та регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.
|
|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Ми КП,яке забезпечує функціонування міського електричного транспорту та експлуатацію його об’єктів для надання послуг з перевезення, тобто здійснюєм діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до абз.6 п.4 ст.1. Та одночасно ми, як одержувач бюджетних коштів, включені до мережі місцевого бюджету.
Яким абзацем ст.2 Закону нам користуватись 2 чи 3?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
04.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На підставі контракту, укладеного між Black & Veatch International Ltd. (BVIL) та Державною Корпорацією «Українське державне об`єднання «Радон» Уряд Великобританії погодився спонсорувати певні послуги для підтримки процесу введення в експлуатацію, ліцензування та управління централізованим сховищем відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання на комплексі «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження. Контракт зареєстровано в Мінекономрозвитку та отримано картку проекту. Згідно умов контракту оплата донором буде здійснюватись поетапно в фунтах стерлінгах Великобританії на підставі технічного завдання та інвойсу, виставленого Виконавцем (ДК "Укр ДО "Радон")та підтверджуючих документів наданих суббідрядними організаціями, що визначені у тех. завданні. Питання: чи зобовязана ДК "Укр ДО "Радон", як виконавець міжнародного контракту та замовник послуг у субпідрядників та території України, проводити тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг, а також чи підпадають кошти міжнародної технічної допомоги під дію Закону України "Про здійснення публічних закупівель".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|