|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постачальник теплової енергії, суб’єкт природної монополії, при укладанні договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, включив в умови договору наступний пункт:
«Розмір нарахувань за теплову енергію, змінюється «Постачальником» в порядку та спосіб, що визначений чинними нормативно-правовими актами. На дату укладання даного договору, сторони керуються Постановою КМУ від 10 листопада 2021 року №1209.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу, що визначений даним договором, «Постачальник» у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Інформацію про зміну тарифу «Постачальник» зобов’язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті.».
Нашу пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди відмовив.
В обґрунтуванні посилається на те, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, положення ч. 7, 8 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містять вимог щодо розміщення на сайті уповноваженого органу додаткової угоди у випадку внесення змін до договору.
Просимо надати роз’яснення, чи можлива зміна істотних умов договору, якою є ціна договору (вартість 1 Гкал теплової енергії) без укладання додаткової угоди з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі", ми є замовником у розуміння закону але також інколи приймаємо участь у процедурах закупівель як учасники. Чи є в розумінні закону закупівля на «надання доступу до онлайн-сервісу для подачі пропозиції», закупівлею яку ми маємо вносити в план і оприлюднювати як Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи відповідно до статті 3 п.3 Закону.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Відповідно до наказу Мінекономіки від 14 грудня 2020 року № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції "необхідно указувати категорію юридичної особи. З категорією бенефіціару (Замовника) все ясно.Підскажить, будь ласка, як визначити категорію принципала(Учасника)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, якими передбачено, що в реквізитах гарантії мають зазначатися, зокрема категорії гаранта (банку, інших фінансових установ та страхових організацій), принципала (учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі) та бенефіціара (замовника).
Так, категорії замовників, що використовуються у Законі, установлені частиною четвертою статті 2 Закону. Виходячи зі змісту частини другої статті 4 Закону та частини другої статті 21 Закону, річний план закупівель та оголошення про проведення відкритих торгів повинні містити зокрема інформація про категорію замовника. Таким чином, інформація про категорію замовника відображається у річному плані закупівель та в оголошенні про проведення відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
В свою чергу наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.
Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта.
|
|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпункту 94 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України "Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 N 457 (далі - ДК 009:2010).
Згідно з ДК 009:2010:
- "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу
допоміжні функції";
- "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи
виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів".
У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між
замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/
спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або
придбання товару".
ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади, особливим центральним органом державного управління з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1137 /2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=182e0975-c109-44b9-a30e-9d4dc12e6d6b&lang=uk-UA
|
|
|
29.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні пані та панове, У відповіді на запит 1527/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5a0b18d9-4f93-41aa-a231-3203fb6bf541&lang=uk-UA) ви вказали на "аналогічне за змістом питання", на яке надано відповідь у запиті № 208/2017 ( https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca05941-4c7d-4a4f-ad29-dc82a1c81970&lang=uk-UA). У відповіді на "аналогічне за змістом питанні" немає відповіді за запитання "На якій підставі його відхиляти?" запиту 1527/2020. Прошу вас відповісти на наступне запитання:"На якій підставі відхиляються пропозиції учасників, якщо вони подають цінову пропозицію у складі тендерної документації? В ЗУ "про публічні закупівлі" (в т.ч. і в ст.28) відсутня норма, якою передбачено відхиляти пропозиції на етапі попередньої кваліфікації у відкритих торгах з публікацією англійською мовою, якщо учасник відкрив ціну своєї тендерної пропозиції.
З повагою Анатолій
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь, зазначена у запиті 1527/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5a0b18d9-4f93-41aa-a231-3203fb6bf541&lang=uk-UA є вичерпною.
Разом з тим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. При цьому будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
|