|
22.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підскажіть будь ласка, що робити із наказом 1082 від 11.06.2020 р. Що він регламентує. і дуже незрозумілий п. 14 цього порядку. що таке номенклатурна позиція.???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель (пункт 1 Порядку).
Разом з тим пунктом 14 Порядку передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, на виконання пункту 14 Порядку в електронній системі закупівель зазначається кожна номенклатурна позиція предмета закупівлі, а саме перелік конкретних найменувань товарів або послуг, який замовник закуповує в межах предмета закупівлі.
|
|
28.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми:
- як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або
- як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в
другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами).
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Водночас слід зазначити, що форма укладання договору про закупівлю не є предметом регулювання Закону, яким регулюється здійснення закупівель.
Поряд з цим інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії.
Тому, з питання застосування вимог Закону України "Про електронну комерцію" пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|
|
26.11.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Роз'ясніть будь ласка: 1) Чи необхідно оприлюднювати додаткову угоду до договору підряду на закупівлю робіт при коригуванні договірної ціни в межах статей витрат? При цьому дане коригування не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. 2) Чи необхідно дане коригування трактувати, як покращення якості предмета закупівлі (п.3 частини 5 статті 41 Закону)?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
19.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області звертається з питанням щодо можливості виправлення технічної помилки при проведенні закупівлі : «Будівництво автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівкавід с. Лобойківка до межі Дніпропетровської області, транспортна розв'язка в двох рівнях на км 21+900, Дніпропетровська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)». При створенні оголошення в електронній системі закупівель помилково визначена протяжність 1062 м. В експертному звіті по даному об’єкту вказана протяжність 1620 метрів. Учасниками закупівлі надані пропозиції у відповідності з технічним завданням тендерної документації, де передбачено обсяги робіт в незалежності від протяжності, укладений договір з переможцем відкритих торгів. Яким чином можливо виправити технічну помилку, що виникла?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1957/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d58c3ef-8177-4d48-ba15-99b584753171&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підскажіть, будь ласка, чи відносяться ліцензійні договори з Державною організацією "Українське агенство з авторських та суміжних прав" (що є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" і надає театру дозвіл (невиключну ліцензію) на постановку та публічне виконання творів на території України та виплачує авторам авторську винагороду (роялті)) до договорів у розумінні Закону "Про публічні закупівлі"? Тобто чи необхідно використовувати процедури закупівель для об'єкта права інтелектуальної власності/публікувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ в залежності від суми закупівлі, або такі договори не відносяться до договорів в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
Отже, замовник у розумінні Закону здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Поряд з цим про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|