|
|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Комунальне підприємство "Теплоенергетик" здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, а саме, виробництво і постачання теплової енергії населенню міста Кропивницького, бюджетним установам, іншим споживачам, тощо.
Чи потрібно підприємству проводити тендер, як замовнику, на закупівлю електричної енергії (вартість закупівлі більше 1 млн. грн.), оскільки на ринку у 2019 році з"явилось декілька її постачальників, з урахуванням пп. 2) п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси (в даному випадку електроенергія) для виробництва теплової енергії.
Примітка. Електроенергія буде використовуватись, у тому числі, на забезпечення функціонування газових котелень по виробництву теплової енергії, на приміщення адміністративних та ремонтних корпусів, освітлення території, тощо (чи охоплюється це все словосполученням "для виробництва теплової енергії"). Наперед дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 930/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA
|
|
|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 року вступає в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі – Закон).
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону «Для цілей пункту 4 частини першої цієї статті діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах».
ЛК АТП №1 здійснює міські перевезення пасажирів на підставі договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Львові, укладеного з управлінням транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, за результатами конкурсу, згідно із затвердженим
(-ими): розкладом (-ами) руху і тарифом (-ами), схемою руху автобусного(-их) маршруту
(-ів), які визначені договором.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення чи ЛК АТП №1 з 19.04.2020 року буде вважатись підприємством, яке здійснює діяльність в окремій сфері господарювання в розумінні Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення поняття "замовники", ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго вечера. До нас надходять пропозиції на укладання прямих договорів від постачальників до 50 тис. На деякі товари ми уклали договори. Потім надійшла пропозиція від іншого постачальника з меншою ціною. Що в такому разі ми повинні зробити? Розірвати укладений договір та укласти новий чи зменшувати ціну вже з укладеним? Чим керуватися в даному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону.
При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
|
|
|
21.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 3 статті 7 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», що вводиться в дію 19.04.2020р., передбачено, що банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином (та відповідно повертається банком без виконання).
Згідно статті 3 нової редакції цей Закон застосовується до Замовників:
1) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1,5 млн. грн.;
2) що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт – 5 млн. грн.;
3) які здійснюють спрощені закупівлі та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.
Поняття "спрощених закупівель» введено в Законі вперше. Спрощеними вважатимуться закупівлі товарів, робіт і послуг на суму від 50 до 200 тис.грн., що будуть проводитись через електронну систему шляхом електронного аукціону.
Запитання: Чи підпадатимуть спрощені закупівлі Замовників на суму від 50 до 200 тис.грн. під банківський контроль, що зобов’язує банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель так само, як на сьогодні це здійснюється для операцій на суму, що перевищує 200 тис.грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, частиною третьою статті 7 нової редакції Закону установлено, що банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону 6 договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З огляду на зазначене, нова редакція Закону передбачає перевірку банками наявності звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель щодо договорів про закупівлю укладених за результатами проведення спрощеної закупівлі.
|
|
|
23.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати консультацію з приводу того чи є КП "СвітлоЦентр" Замовником у розумінні Закону України Про публічні закупівлі відповідно до Статуту у разі здійснення закупівель не за бюджетні кошти,а за кошти від господарської діяльності. Текст Статуту у Вкладенні (додаткові матеріали)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875 та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
|