|
28.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Поясність будь ласка чи можливо одним протоколом відхилити учасника по ст.16 та ст.22 Закону не публікуючи повідомлення про виправлення помилок по ст. 16
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1332/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
13.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Ідентифікатор закупівлі:UA-2020-12-03-002184-c
Замовник згідно протоколу №163 від 29.12.2020 року визнав переможцем відкритих торгів ТОВ "Латкрок Груп". 04.01.2021 року іншим учасником (скаржник - ТОВ "Аква ліберті") подана вимога що тендерна пропозиція ТОВ "Латкрок Груп" не відповідає вимогам тендерної документації, оскільки не містить накладеного електроного підпису, у звязку з чим він не може бути визнананий переможцем даної закупівлі.05.01.2021року рішенням замовника скасоване попередне рішення тендерного комітету №163 від 29.12.2020 року. А 12.01.2021 року в системі прозоро розміщений Протокол (без ноиеру, дати та підписів) про Визнання переможцем відкритих торгів на закупівлю килимкового покриття, килимків та килимів, код ДК 021-2015 – 39530000-6 (Прокат брудопоглинаючого покриття (замінні килими) та його утримання в належному стані за місцем розташування об’єктів ДП «ГДІП» в м. Києві), UA-2020-12-03-002184-c - ТОВ «АКВА ЛІБЕРТІ». Запитання: чи має повноваження замовник скасувати своє попередне рішення про визнання переможцем, навіть без посилання на норми Закону? Чи можливе розміщення рішення (протоколу) замовника в системі "Прозорро" без відповідних реквізитів і підписів членів тендерного комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
При цьому, виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
У свою чергу, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 4 розділу Х Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена тендерного комітету підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Водночас, виходячи зі змісту частини дванадцятої статті 29 Закону, за результатами розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.
Перелік інформації, яку має містити протокол розгляду тендерних пропозицій, визначено частиною дванадцятою статті 29 Закону.
Так, зокрема згідно з пунктом 6 частини дванадцятої статті 29 Закону протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 цього Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
17.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Частиною 3 статті 17 Закону зазначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Починаючи з 03.12.2020 замовники зазначатимуть у полях системи Prozorro підстави для відмови в участі у закупівлі в електронному вигляді (йдеться про статтю 17). А учасники зможуть одразу ж в системі надавати інформацію про відповідність своєї тендерної пропозиції цим вимогам. У зв'язку з цим виникає питання: учасник в електронній системі зазначає відсутність підстав для відхилення його пропозиції відповідно до статті 17. Замовник перевіряє цю інформацію у відкритих джерелах і виявляється, що в учасника, наприклад, наявна заборгованість по сплаті податків. Як таким чином діяти? Відхиляти його відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
В свою чергу, виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником та має містити відомості, визначені статтею 22 Закону, зокрема відомості щодо підстав, встановлених статтею 17 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасника вимогам статті 17 згідно із законодавством.
Водночас тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Поряд з цим відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас інформація щодо відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним міститься в листах від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06
У свою чергу перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
|
|
04.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Замовником у тендерній документації встановлено вимогу накладання електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) або кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) на документи тендерної пропозиції. Учасником процедури закупівлі не накладено ЕЦП/КЕП на документи пропозиції. Статтею 31 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення. Чинна редакція закону не містить підставу відхилення як то невідповідність пропозиції учасника вимогам документації. Проте вимога про накладення ЕЦП/КЕП міститься у чинному законодавстві України та відповідно відображена у тендерній документації. Питання: за якою підставою визначеною статтею 31 Закону замовник повинен відхилити пропозицію учасника у вказаному вище випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
24.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник повторно дискваліфікувати пропозицію Учасника з причин, що не були вказані у першому рішенні Замовника, щодо дискваліфікації пропозиції цього Учасника, якщо перше рішення Замовника про дискваліфікацію були успішно оскаржено Учасником в Антимонопольному комітеті України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Поряд з цим частиною десятою статті 29 Закону встановлений строк для розгляду тендерних пропозицій.
Крім того рішення, що приймаються замовником оформлюється протоколом.
Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє тендерні пропозиції на відповідність всім вимогам тендерної документації та зазначає в своєму рішенні всі невідповідності тендерної пропозиції для її подальшого відхилення.
У свою чергу, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|