|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Чим є «роботами» чи «послугами» у сфері публічних закупівель – землевпорядні роботи, у тому числі інвентаризація земель (как окремий вид робіт), і який код при цьому застосовується ? Та чи можливо застосовувати в цьому випадку код 99999999-9(не відображено в інших розділах)?
2. В яких випадках підлягає застосуванню при закупівлі землевпорядних робіт Закон України «Про публічні закупівлі» і відповідні йому підзаконні акти, та чи належить разом з ним застосовувати Закон України «Про землеустрій», який визначає землевпорядну діяльність, процес виготовлення землевпорядної документації (в т. ч. виготовлення технічної документації по інвентаризації земель) як «роботи» ?
3. З урахуванням наведеного, чи можливо здійснювати закупку таких видів землевпорядних робіт - як виготовлення проекту відводу земельної ділянки, застосовуючи код національного класифікатора ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” у розділі 71000000-8 «Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги» (можливо 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги») або код 45220000-5 «інженерні та будівельні роботи», не проводячи торгів, якщо сума цих робіт більше 200 000 грн, але не більше 1,5 млн грн. ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
|
28.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
07.08.2018 ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся із запитом (№ реєстрації запита 709/2018): "Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівельному словнику. Прошу надати відповідь по суті питання."
Суть питання в тому, чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура?
27.08.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано відповідь на запит 709/2018:
«Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad&lang=uk-UA» в якої не викладено відповідь по суті нашого питання.
В запиті від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" йдеться про: "В розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" - це товар чи послуга? Код класифікатору присвоїти товару чи послуги?".
ДП "НАЕК "Енергоатом" розуміє, що закуповує послугу, суть запиту в іншому: чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? В листі МЕРТУ на це питання жодної відповіді немає.
Прошу надати відповідь по суті питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається (додатково) згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням конкретної назви науково-технічної роботи.
|
|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Юридична особа під час проведення процедури закупівлі змінила свою назву, подання пропозицій було за старою назвою, а вже на час підписання договору - нова назва. Надайте, будь ласка, роз'яснення, за якою назвою (старою чи новою) необхідно підписати основний тендерний договір із учасником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільний кодекс України (далі -
ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарський кодекс України (далі -
ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 57 ГК України статут суб'єкта господарювання повинен містити зокрема відомості про його найменування суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Водночас згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
При цьому згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, договір про закупівлю укладається з учасником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.
|
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
22.08.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Державне підприємство в 2018 р запланувало придбати товар на суму 180 тис.грн
З початку року було укладено договір та опубліковано звіт на 150 тис.грн.
Зараз виниклі наступні ситуації:
1) Придбано товар за цим ж кодом на суму 1 тис. грн за авансовим звітом у ФОП(без укладання договору)
2) Придбано товар за цим ж кодом на суму 6 тис. грн без укладання договору у юр.особи(тобто згідно ЦКУ ст.208 ч.1 укладанням правочину між юр.особами є проста письмова форма - рахунок та накладна).
Питання -
1.Чи не порушуємо законодавство не укладаючи письмовий договір, якщо річна вартість закупівлі складає більше 50 тис.грн
2. Як в цих двох випадках ми повинні опублікувати звіт про укладений договір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA
|