|
20.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому, торги може бути відмінено частково (за лотом) (абз. 9 ч. 1 ст. 31 Закону № 922).
Якщо торги відмінено частково за лотом чи можна провести на цей лот переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
При цьому питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом) та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
|
|
28.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 11 та ч. 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон) з 19.04.2020 за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель відповідатиме уповноважена особа, яка призначається замовником одним з визначених Законом способів.
Водночас ч. 4 прикінцевих та перехідних положень Закону установлено, що до 01.01.2022 для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворювати тендерний комітет, який для цілей Закону № 114 визначений як – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом № 114.
Процедурами закупівлі згідно зі ст. 13 Закону є відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог і переговорна процедура закупівлі.
Чи випливає з вищезазначеного, що спрощені закупівлі можуть організовуватися та проводитися виключно уповноваженою особою замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 11 нової редакції Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Визначення понять спрощеної закупівлі та уповноваженої особи наведено у пунктах 28 і 35 частини першої статті 1 нової редакції Закону відповідно. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х нової редакції Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
З огляду на викладене, нова редакція Закону розмежовує, у тому числі в часі, функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх відповідальності за організацію закупівельної діяльності замовника.
Так, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.
Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року є уповноважена особа/тендерний комітет.
Відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа.
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник який є замовником послуг з поточного середнього ремонту , визначив підрядну організацію та уклав з нею договір на виконання послуг з поточного середнього ремонту, які були розпочаті в тому ж році.
У 2019 році зведений кошторисний проект об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт.
Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 2,4 % від його загальної вартості.
З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання:
Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону).
Отже, у разі наявності умов, визначених пунктом 5 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю, зокрема щодо послуг, які можуть бути надані лише певним суб'єктом, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з статтею 35 Закону.
Водночас слід зазначити, що пункт 6 частини другої статті 35 Закону застосовується замовником лише, якщо предметом закупівлі є роботи, зокрема у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
|
|
12.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник будівництва, визначив генеральну підрядну організацію та уклав з нею договір генпідряду на виконання будівельних робіт, які були розпочаті в тому ж році.
У 2019 році проект будівництва об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт,а саме: роботи з відсипки земляного полотна передбачались і були виконані в кількості 166271 м3 та після коригування проекту є необхідність додаткового виконання у розмірі 23 970 м3 (це 14,42% від їх загальної кількості).
Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 12,8 % від його загальної вартості.
З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 6 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання:
Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах №№ 1023/2019, 330/2018, 443/2017 за посиланнями
http://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e6573fb2-fb9e-4333-b076-0bb7a07707bd
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aff798e1-2c87-4424-a78b-438c8993bf98&lang=uk-UA&showMenuTree=true
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eaa8d9b0-7ad4-44c7-b640-9c405cd9efdd&lang=uk-UA
Повідомляємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
11.12.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
в 2019 році було проведено відкриті торги на закупівлю робіт з реконструкції ЗОШ під дошкільне відділення. В ході виконання робіт було проведено коригування робочого проекту, так як з квітня діють нові ДБН (включено пандуси і замінено деякі роботи). Дане коригування призвело до додаткових робіт, на закупівлю яких було проведено переговорну процедуру з підрядчиком за основним договором. На сьогодні діють два договри (відриті торги та переговорна процедура) з підрядчиком, але на стадії завершення (70% робіт виконано за двома договорами) виникла необхідність в новому коригуванні робочого проекту. Так як, в 2019 році кошти на дане коригування відсутні, зміни до проекту будуть внесені в 2020 році, а відповідно два взаємопов’язаних договори з підрядною організацією в 2019 році виконані не можуть бути. Обидва договори діють до 31.12.2019 року.
Питання: Чи можемо ми, як Замовник, пролонгувати дію договорів на 2020 рік? Якщо так, то:
1) Який документ (рішення) є підставою для додаткової угоди на пролонгацію договорів?
2) Як залишки невиконаних зобов’язань переносяться на наступний бюджетний рік?
3) Управління державної казначейської служби просить подати по тендерним договорам додаткові угоди під факт поставки/надання послуг. Як бути з невиконаними договорами по реконструкції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Разом з тим відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
|