|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06,"Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі". Надайте будь ласка роз'яснення:
Якщо на момент укладання договору кошторис, план використання бюджетних коштів або фінансовий план не будуть затвердженні, чи не буде порушенням укладання такого договору? За умови, що реєстрація бюджетних зобов’язань в органах Державної казначейської служби відбудеться протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому звертаємо увагу, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану; замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування.
Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України, оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
|
|
|
05.11.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи може бюджетна установа придбавати вживані речі? Чи відображається така вимога в документації з закупівель (річний план, оголошення,тендерна документація)? Наприклад, Єдиним закупівельним словником передбачено навіть коди для бувших у використанні транспотних засобів, шин та тракторів. А як щодо інших речей ( компютори, обладнання)? чи є заборона в чинному законодавстві придбавати вживані речі за бюджетні кошти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 245/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a51fe563-8c09-422f-b108-eeb9ca233705&lang=uk-UA
|
|
|
04.11.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Наше підприємство проводить процедури закупівель робіт з розробки проектно-кошторисної документації (далі - ПКД) по окремих об’єктах, а потім, після отримання ПКД та позитивних висновів державної експертизи, проводить окремо процедури закупівлі на будівельні роботи по даних об'єктах. Питання: 1) Чи можна об'єднати в одній закупвлі одним лотом і розробку ПКД, і будівельні роботи по конкретному об'єкту, з метою визначання одного підрядника і на проектування, і на будівництво? 2) Чи не суперечитиме така закупівля чинному законодавству та підзаконним актам?. З одного боку, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва, а з іншого - проектування і будівництво відносяться до різних кодів ЄЗС (наприклад: 71320000-7 та 45230000-8).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
|
01.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня
19.09.2019 Верховною радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", та викладено вказаний Закон України "Про публічні закупівлі" в новій редакції (далі – Закон в новій редакції). Вказаний закон було опубліковано в офіційному виданні Голос України від 19.10.2019 № 200, відтак Закон в новій редакції набирає чинності з 20.04.2020,
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону в новій редакції, спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом. Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020.
Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону.
|
|
|
31.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 29 жовтня система Prozorro інтегрувалася з реєстром Державної податкової служби (раніше Державна фіскальна служба України). Відтепер дані щодо відсутності/наявності податкової заборгованості переможця тендеру потрапляють в систему за автоматичним запитом.
Технічно інформація з'являється після формування повідомлення про намір укласти договір, у строки, встановлені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11.
Згідно ч. 3 ст. 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої ТА ЧАСТИНОЮ ДРУГОЮ статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Дякуємо.
У зв'язку з викладеним, просимо роз'яснити чи є вимога тендерної документації, затвердженої після 29.10.2019 року, про надання переможцем протягом 5 днів довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, порушенням норм ч. 3 ст. 17 Закону, враховуючи що Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Чи будуть вважатися такі дані, що з'являються за автоматичним запитом ДП Прозорро, інформацією з відкритого реєстру, доступ до якого є вільним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 17 Закону замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
При цьому Законом встановлено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1983-06%20, розміщено листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” та від 17.01.2019 № 3304-04/1983-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, який містить інформацію, що інформація про суб"єктів господарювання, які мають податковий борг розміщується не у реєстрі, а на порталі ДФС (sfs.gov.ua) відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 № 835 "Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних".
Разом з тим, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 затверджено Порядок взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі (далі – Порядок).
Цей Порядок розроблено з метою спрощення доступу суб’єктів господарської діяльності до торгів шляхом проведення автоматичної перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 розділу III Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 19-1.1.36 пункту 19-1.1 статті 19-1 розділу І Податкового кодексу України та підпункту 37 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236.
Отже, замовник самостійно зазначає в тендерній документації спосіб підтвердження переможцем інформації про відсутність підстав, зазначених в статті 17 Закону, зокрема інформацію щодо відсутності/наявності заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) з дотриманням законодавства в цілому та з урахуванням вищезазначеного Наказу може передбачити надання згоди від учасника на отримання інформації з Державної податкової служби України автоматично у разі визначення його переможцем.
Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 17 нової редакції Закону замовник прийматиме рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний буде відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Частиною третьою статті 17 нової редакції Закону встановлено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначатиметься замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. При цьому відповідно до частини п’ятої статті 17 нової редакції Закону замовник не вимагатиме документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
|