|
03.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, в мене питання щодо визначення переможця по закупівлі електроенергії.Ми замовник "Центр первинної медико-санітарної допомоги", код ЄДРПОУ 38201051. Найменшу пропозицію по закупівлі електроенергії на 2020 рік надало ТОВ "Енергум". З наданими документами в них, на наш погляд все нормально. Але визнати їх переможцем насторожує те, що провівши моніторинг визначення переможця по закупівлі електроенергії, організація ТОВ ЕНЕРГУМ (код ЄДРПОУ 39568531) взагалі станом на 03 січня 2020 року не приймала участі в аукціонах окрім нашого закладу. Через які реєстри чи можливо організації зробити запити відносно ТОВ ЕНЕРГУМ, щоб зрозуміти чи добросовісно дана організація здійснює свою господарську діяльність. Завчасно дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Отже, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного органу.
|
|
03.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Львівенергозбут є єдиним постачальником електроенергії у Львівській області. З метою дотримання норм ЗУ "Про публічні закупівлі" просимо надати консультацію:
1. Чи маємо ми право укладати пряму угоду з прямим постачальником електроенергії в особі Львівенергозбут без застосування процедури відкритих торгів?
2. Оскільки заклад має в складі підрозділи первинки. які фінансуються з НСЗУ то по якій процедурі має бути нарахування електричної енергії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
Крім того, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06%20 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить відповідь на питання стосовно видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Водночас, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання, така закупівля здійснюється з дотриманням вимог статей 2, 4, 12 Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
02.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
За кодом 72260000-5 "Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням" планується придбання послуг по супроводу 4-х абсолютно різних програмних продуктів в різних підприємців. Очікувана вартість кожного окремого договору - 20,0 тис.грн. В загальному по коду 72260000-5 очікувана вартість буде 80,0 тис. Це чотири різні закупівлі, вартістю менше 50,0 тис. грн, чи одна закупівля, вартістю більше 50,0 тис.грн?
Якщо після 19.04.2020 заключається договір на супровід авторського програмного забезпечення (написаного на замовлення), то чи підпадатиме ця закупівля під частину 2 пункту 7 статті 7 Закону: здійснюється без застосування спрощеної закупівлі в зв’язку із необхідністю захисту прав інтелектуальної власності?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація стосовно проведення допорогових закупівель міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06
Інформація стосовно оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07
Водночас подібне питання розглянуте у запиті № 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
Повідомляємо також, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, абзацом п'ятим пункту 2 частини сьомої статті 3 нової редакції Закону установлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання за наявності випадку, зокрема, коли існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону, у тому числі, повязаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Так, згідно з пунктом 4 Положення Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства.
Тому, з питання захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
|
|
24.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Надайте будь-ласка роз`яснення.
14.01.2019р. наш заклад здійснив закупівлю електричної енергії ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії), за допомогою переговорної процедури закупівлі, строк постачання електричної енергії до 31 грудня 2019 року. 19.11.2019 року згідно рішення Павлоградської міської ради, заклад шляхом реорганізації (перетворення) з Комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №1» Павлоградської міської ради став Комунальним некомерційним підприємством «Павлоградська міська лікарня №1» Павлоградської міської ради який є правонаступником. 23.10.2019 року до Договору постачання електричної енергії було укладено Додаткову угоду, в якій було знято залишки коштів про Договору та припинено з «01» жовтня 2019р. зобов`язання згідно Договору в частині постачання електричної енергії, але Договір не було розірвано, він є активним, та його дія продовжується до 31.12.2019р.
Чи можемо ми продовжити строк дії даного Договору відповідно п. 5 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» на період проведення нової процедури закупівлі на суму не більше 20% від суми Договору, укладеного в 2019 році, за умови, що строк дії Договору залишився незмінним, тобто до 31 грудня 2019 року. Зауважемо, що в Договорі постачання на 2019 рік передбачено таке продовження строку дії Договору, а відповідно до роз`яснення МЕРТУ «строком дії договору є час, протягом якого сторни можуть здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до Договору»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договором є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року та є вичерпною.
|
|
23.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення в наступному питанні.
Закупівля UA-2019-12-04-000293-
Рішенням тендерного комітету від 12.12.2019 №4312 було визнано переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю "Формений одяг, код 18110000-3 за ДК 021-2015 (формений одяг)", пропозицію фізичної особи підприємця, як таку, що відповідає вимогам Замовника, зазначеним в тендерній документації. Повідомлення про намір укласти договір було розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу.
Згідно протоколу засідання тендерного комітету було прийнято рішення пропозицію ФОП відхилити відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель". У зв’язку з тим що переможець - "не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону".
Але згідно вимог була надана відповідь Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві, щодо розгляду заяви про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), де повідомляється, що станом на 13.12.2019 р. по платнику податків не обліковується заборгованість за основним місцем реєстрації. Надана відповідь була вкладена на «Кваліфікації» з усіма іншими документами своєчасно.
Згідно пункту 1 частини другої Статті 17 Закону України не зазначено в якій формі подається інформація про заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). А також в переліку документів, які надаються переможцем торгів не вказано, яка форма Довідки повинна бути надана.
З цього прошу надати відповідь, чи є правомірним рішення щодо дискваліфікації з тендерних торгів учасника?
Заздалегідь дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 1039/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=69259a6a-22b8-497e-9821-a4de81a51751&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|