|
16.11.2022
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами оцінки та розгляду пропозиції на відповідність тендерну пропозицію ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГО-ТАЙМ» (далі – Учасник) було відхилено протоколом № 194 від 09.11.2022 р. Уповноваженої особи АТ «Укргазвидобування» (далі – Рішення) та зазначено такі підстави для відхилення:
- абз. 2 п. 2 частини 1, ст. 31 Закону, а саме: тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Причиною відхилення пропозиції Учасника є невідповідність вимогам Додатку № 3.1 до Тендерної документації, де зазначено що Вимога стосовно підтвердження ступеню локалізації не застосовується до товару у складі робіт або послуг (в разі отримання у власність Замовника товару/ів), країною походження (виробництва) якого є країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася згідно Закону №1029-VIII (1029-19) від 16.03.2016 року. Учасником в листі від 14.10.2022р. № 14/10-24 щодо ступеня Локалізації зазначено, що країна виробник конденсаторів є Казахстан ТОО «Усть-Каменогорський конденсаторний завод». У переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі Казахстан відсутній. Таким чином, учасником не дотримано вимогу стосовно підтвердження ступеню локалізації, передбачену додатком 3.1 до тендерної документації.
У Додатку 3.1 до Тендерної документації Замовником чітко зазначено вимоги до оформлення, які Учасник закупівлі чітко виконав шляхом надання у складі пропозиції Листа від 14.10.2022р. №14/10-24 щодо ступеня Локалізації.
Замовник, як на підставу відхилення пропозиції, посилається на відсутність у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі - країни Казахстан.
На офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».
На підставі викладеного просимо надати консультацію з наступних питань:
1) Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі?
2) Також просимо повідомити, у разі якщо країна Казахстан входить до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі, які саме Угоди про вільну торгівлю укладені між Україною та Казахстаном.
3) У разі наявності укладених Угод про вільну торгівлю між Україною та Казахстаном, чи має право учасник держаної закупівлі надати у власність замовнику державної закупівлі - товар у складі робіт або послуг, країною походження (виробництва) якого є Казахстан?
4) Чи правомірним є відхилення пропозиції Учасника на підставі відсутності у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі - країни Казахстан.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” та в запит ах № 986/2022, 952/2022 розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203323-04%2F62315-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c70a2c2-b126-4efe-8a05-d063b6215673&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=59ef666f-a743-47b6-983d-1225b521c86b&lang=uk-UAЗ 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”. Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
15.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ДП «MTП «Чорноморськ» зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність за рік разом з аудиторським висновком, який надасться суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту такої фінансової звітності. Відповідно до частини 1 статті 29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» суб’єкт аудиторської діяльності для надання з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників, засновником у недержавних унітарних підприємствах, органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики державних (комунальних) підприємств та господарських товариств, у яких державі належить 100 відсотків акцій (часток, паїв) статутного капіталу, іншим вищим органом управління відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до п.10.2 Статуту ДП «MTП «Чорноморськ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 грудня 2017 № 449 до виключної компетенції наглядової ради ДП «MTП «Чорноморськ» належить обрання незалежного аудитора Підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг (згідно п. 7.2. Статуту функції Наглядової ради Підприємства до проведення першого засідання Наглядової ради здійснює Уповноважений орган управління, тобто Міністерство інфраструктури України).
Так, у статті 29 Закону про аудит, зокрема передбачено, що для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Тобто підприємство має подати Органу управляння ДВІ ПРОПОЗИЦІЇ.
-ДП «МТП «Чорноморськ» є замовником у розумінні статті 1 Закону про закупівлі, а отже умови, порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, включаючи обрання переможця, визначення ціни договору тощо, регулюються Законом України «Про публічні закупівлі».
При цьому, при проведенні закупівлі в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначає суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності.
З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Статуту належать Уповноваженому органу управління ДП «МТП «Чорноморськ», не вбачається за можливе укласти договір з одночасним дотриманням вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
У зв’язку із зазначеним, просимо надати роз’яснення – яким чином, із дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» можна виконати норму Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», згідно з якою, за результатами конкурсу аудиторський комітет представляє обґрунтовані рекомендації щодо призначення суб’єкта (суб’єктів) аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати щонайменше дві пропозиції щодо відбору суб’єктів аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, якщо за Законом України «Про публічні закупівлі» може бути лише один переможець.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
10.11.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
28.10.2022 я опубліікував на Вашому сайті запит № 1091/2022 стосовно порядку визначення предмету закупівлі для централізованого водопостачання: 4111000-3 -- Питна вода - є ТОВАР чи 65110000-7 -- Розподіл води - є ПОСЛУГА. Я щиро вдячний, що представники Уповноваженого органу з Державних закупівель вчасно і "обгрунтовно" надали відповідь.
По-перше, Ваше посилання на відповідь по аналогічному запиту №"1414/2021 щодо визначення предмету закупівлі при закупівлі теплової енергії ніякої аналогії немає з моїм запитом. До того ж закупівля теплової енергії однозначно визначена керівними документами як товарна продукція. А от з постачанням води набагато складніше і не однозначно.
По-друге, красиво відсилати мене на процедуру пошуку відповіді в розділі "Консультації з питань закупівлі" є мяко кажучи не зовсім коректно.
Переконливо прошу представників Уповноваженого органу уважно ознайомитись з текстом мого запиту і надати конкретну обгрунтовану відповідь на нього. Надіюсь на розуміння.
Уповноважена особа КЕВ м. Вінниця Олександр УМАНСЬКИЙ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. При цьому предмет закупівлі у конкретному випадку визначається замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону та Порядку. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
10.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи буде порушенням законодавства, наявність конфлікту інтересів чи пов'язаністю осіб при ситуації, коли замовник публічних закупівель, а саме, директор державного навчального закладу є чоловік, а уповноваженою особою цього ж таки замовника є дружина. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання розглянуто в запиті № 1169/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=395dce52-89c8-45c1-ba3b-9c20f760a99e&lang=uk-UA
|
|
07.11.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості) .
Відповідно до абзацу другого п.15 Особливостей, за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
У відокремлених підрозділах АТ «Укрзалізниця» визначені уповноважені особи, які відповідно до п.1 ч.10 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» планують закупівлі та формують річний план в електронній системі закупівель.
Враховуючи необхідність формування загального (зведеного) річного плану закупівель замовника, просимо надати роз’яснення щодо порядку його формування (термін та періодичність його формування, порядок та місце оприлюднення тощо).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням:
|