|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. На підприємстві створено сектор з тендернех процедур для участі в закупівлях в якості Учасника. Даний сектор готує повний пакет документів для прийняття участі в закупівлях. Всі довідки, листи, пояснення готуються за підписом директора підприємства, всі копії документів також завіряються підписом директора підприємства та відповдіно потім скануються для розміщення в системі. Чи може начальник вказаного сектору після підписання директором всього пакету документів та його відсканування і розміщення в системі накласти свій кваліфікований підпис (ЕЦП) на розміщені документи (адже фактично вони вже створенні на папері переведені в цифрову форму, а не створюються окремими електронним документом)? Якщо таке можливо, то яким документом це можна оформити: наказом, дорученням, записом в посадовій інстркуції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та 1691/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 6 частини першої статті 17 Закону, тендерна пропозиція підписується службовою (посадовою) особою учасника процедури закупівлі.
Водночас відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Статтею 65 ГКУ визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Поряд з цим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, відповідно до статті 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦКУ).
Таким чином, у разі якщо підприємство є учасником процедури закупівлі, така особа має під час подання та підпису тендерної пропозиції дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства.
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
обрий день. планується проведення закупівлі за процедурою відкритих торгів. предмет закупівлі - технічний та ремонт транспортних засобів. до разом з переліком послуг по ремонту (відповідно до сервісної книжки автомобіля) є перлік автозапчастин,які плануємо використовувати для ремонту. Чи дозволено проводити закупівлю послуг технічного огляду і ремонту автомобіля разом з запчастинами? як бути з кодом предмета закупівлі? він визначається один як для послуг з ремонту чи окремо для послуг і для запчастин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1716//2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f82b80a2-2a35-4257-8b6a-9b2b1ce2826a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення предмету закупівлі (наказ 708 від 15.04.2020) Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином Закон чітко зазначає, що предмет закупівлі визначається в межах єдиної процедури закупівлі, в якій можна взяти участь. Юридично, виходячи з зазначеного, ситуація коли замовник проводить відкриті торги на суми до 200 тис (3, 5, 10 …) не відповідає нормам Закону.
Таким чином, якщо замовник з якихось причин змушений проводити декілька закупівель за одним кодом ДК, він повинен орієнтуватись у виборі процедури в залежності від очікуваної вартості конкретного предмета закупівлі (а не сумувати всі). Приклад: закупівлі відбуваються за одним кодом протягом року - 240 тис. проводимо відкриті торги, 60 тис. – спрощена, 25 тис. – звіт.
Звісно це не повинно призводити до умисного поділу предмета.
Чи вірні зазначені вище твердження. Прошу Вас надати конкретну зрозумілу відповідь без посилань на інші відповіді з цього питання. Заздалегідь вдячний!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані за умови дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону.
Разом з тим аналогічні відповіді містяться у запитах 657/2020, 1251/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
При цьому відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Управлінням у січні місяці даного року було здійснено закупівлю поштових послуг на суму 500 000 грн. Зараз виникла необхідність знову здійснити закупівлю поштових послуг на суму 14 000 грн. Чи потрібно проводити переговорну процедуру, якщо закупівля здійснюється по одному коду? Тобто чи додаються суми?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На рахунок КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» ХМР впродовж року у незначних сумах можуть надходити грошові кошти в якості благодійної допомоги, пожертв, тощо. Спланувати розміри таких надходжень протягом року, та включити їх у річний план закупівель є неможливим. Час від часу в ході діяльності лікарні виникають різні ситуації, які потребують термінового проведення закупівель товарів чи послуг (ремонт реанімаційного обладнання, закупівля витратних матеріалів в яких з об’єктивних причин виникає гостра потреба, різні витрати для забезпечення господарської діяльності лікарні, тощо).
Враховуючи, що благодійні кошти не можуть бути передбаченні у Річному плані закупівель, та на момент проведення первинної закупівлі товарів, робіт чи послуг за одним кодом основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник “ не очікувались, чи є правомірним проведення закупівлі товарів, робіт чи послуг з визначенням нового предмету закупівлі, не враховуючи попередні процедури за тим самим кодом ДК 021:2015.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|