|
04.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка, як діяти надалі. У жовтні 2020 року відбулись вибори до Чопської міської територіальної громади, в наслідок чого до міста Чоп було приєднано 5 навколишніх сіл. Маємо по двом селам діючі договори на будівництво об'єктів, строк яких закінчується у кінці 2021 року. Протягом місяця села замовники перестають існувати, як юридичні особи, оскільки на наступну сесію міської ради буде винесено рішення про затвердження передавальних актів. Як такі договори виконувати надалі? Розривати їх і потім проводити переговорну процедуру (закупівля аналогічних робіт), інші варіанти? Яка можливість виконання таких договорів на майданчику замовника-села, яке приєднується до міста Чоп уповноваженою особою іншої юридичної особи? Час минає. Дайте пораду. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на питання надано відповідь у запиті № 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
о результатам тендеру мій колега (інший ФОП з аналогічним видом діяльності)став переможцем, уклав договори та постачає за ними продукцію. в звязку з життєвими обставинами цей ФОП прийняв рішення про припинення виробничої діяльності та запропонував мені прийняти на себе виконання зобовязання за укладеними договорами в порядку ст. 194 Господарського кодексу України. Чи може Переможець процедури закупівлі передоручити виконання свого зобовязання третій особі в порядку ст. 194 ГКУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник ” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої та п’ятої статті 41 Закону, відповідно до яких, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Договір про закупівлю не виконано , відповідно оплата не здійснювалась та сума виконання договору становить 0,00 грн. Також, договір не розірвано.
Проходять судові засідання:
- про визнання недійсним рішення замовника, договору про закупівлю послуг;
- про стягнення заборгованості за договором про надання послуги.
На виконання Закону необхідно розмістити звіт про виконання договору, але електронна система закупівель не передбачає розміщення вищенаведеного випадку виконання договору.
Як замовнику в цьому випадку розмістити звіт про виконання договору???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
22.01.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Прозвітували договір як завершений, проте на ньому залишилась кредиторська заборгованість. Як сплатити борг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Враховуючи вимоги статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання.
Перелік інформації, що має міститися у звіті про виконання договору про закупівлю, передбачений статтею 42 Закону.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання, зазначеного у запиті, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
15.01.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласка, як діяти в такій ситуації: Замовник оголосив тендер на закупівлю робіт з твердою договірною ціною, яка поділялась на такі статті витрат: будівельні роботи, обладнання та інші витрати, крім того, було розміщено технічне рішення, виконання робіт передбачалось в термін менше одного року.
Після перемоги на торгах, Підрядником поетапно здійснювалось закриття виконаних робіт актами (форми КБ-2) та довідками про вартість виконання робіт (форми КБ-3), а також надавались підтверджувальні документи на обладнання, однак суми які вказані в акті та в накладних частково були менші, хоча незважаючи на це Замовник розрахувався в повному обсязі згідно наданих актів.
У зв’язку із затриманням фінансування виконання робіт затягнулось на термін більше одного року.
В ході закриття Підрядником перед Замовником чергового етапу виконаних робіт Замовник повідомив, що Підрядник «заліз» в інфляцію та ризики. Хоча під час закриття кожного з етапів робіт Підрядник не вийшов за суму з якою виграв тендер, а навпаки частково їх зменшив.
Як наслідок Замовник почав вимагати в Підрядника повернення частково сплачених раніше коштів за виконані роботи та схиляти до підписання акту «мінусовки», як пояснив Замовник для повернення коштів які передбачались на інфляцію та ризики.
Враховуючи вище викладеного прошу повідомити наступне:
1. чи правомірно Замовник вимагає в Підрядника повернення коштів за ризики та інфляцію, оскільки, Підряднику не було відомо про них, та в актах які надавались за виконані роботи в них не згадувались та раніше будь-яких зауважень Замовник не озвучував?
2. які наслідки для Підрядника, якщо в договорі вказано тверду договірну ціну, а також те, що при закритті/оплаті актів, Підрядник зобов’язаний підтвердити фактичні витрати, а вказані суми в наданих ним документах про підтвердження фактичних витрат не співпадають з сумами вказаних в актах, при умові, що акти вже закриті та по ним здійснено оплату Замовником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо зміни істотних умов договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|