|
|
20.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерним комітетом, за результатами аукціону, що відбувся у ході проведення відкритих торгів, встановлено ряд очевидних ознак узгоджених антиконкурентниних дій учасників тогів, що стосуються спотворення результатів торгів, що у свою чергу є порушенням передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Питання № 1: Які, у даному випадку, дії повинен вжити замовник (тендерний комітет)?
Питання № 2: Якщо більшість членів тендерного комітету голосують проти визнання переможцем торгів учасників, поведінка яких дає однозначний привід розцінювати її як антиконкурентні узгоджені дії, така пропозиція відхиляється? Якщо так, то як формулювати підставу для відхилення у протоколі засідання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відхилення тендерної пропозиції розглянуто в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
|
|
|
19.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде внесена зміна до п. 19 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" щодо передачі в оренду об"єктів комунальної власності, які вирішуються обласними, районними радами виключно на їх пленарних засіданнях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.
Водночас відповідно до Положення про про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що зокрема забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
22.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Колеги, доброго дня!
В нас виникла необхідність провести закупівлю:
контрактування «Р+Е+С» шляхом:
проєктування під закуплену технологію - «Е»контракт+ придбання основного технологічного обладнання та послуг з шеф-монтажу - «P» контракт+ монтаж основного технологічного обладнання та будівництво інфраструктури - «С» контракт
Для запобігання порушення законодавства, прошу нам допомогти, як саме визначити предмет закупівлі,: це будуть товари чи роботи?
Дякую за допомогу
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
01.06.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо проводити ВТ.
Як перевірити учасника за ст. 17.
В особовому кабінеті ЕСЗ Замовника є, наприклад, що учасник процедури закупівлі може в системі проставити галочки, щодо відсутності підстав для відхилення за ст. 17. Але в Законі прописано наступне : « 3. Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.»
☝🏼Не написано, що можна просто проставити галочки по всім іншим пунктам частини 1. Ст. 17.
Також в Законі зазначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Реєстр, щодо перевірки учасника про корупції не працює.
Виходить, що Учасник ставить галочки в програмі, підтверджуючих документів ми не вимагаємо і повинні буду самі його перевірити як учасника, чи не має його в реєстрі згідно п.2 та 3 , ч.1,ст.17, перевірити по п.8, ч.1 ст. 17 і т.д. І тільки після цього прийняти рішення щодо визначення переможця.
Оскільки реєстри не працюють, перевірити ми не можемо, то виходить, що одразу порушуємо Закон ( учасника не перевірено).
Від переможця можна вимагати витяги. Ось витяги за п.2,3 ч.1 ст.17 бачила, що надають переможці, а по п.8. ч.1 ст.17 переможці надають гарантійний лист. Щодо гарантійного листа, то в Законі ніде не врегульовано використання гарантійного листа.
‼️Чи можна отримати якийсь файл де буде написано по кожному пункту, що вимагати від учасника по кожному пункту частини 1 статті 17 та де перевірити. І що вимагати від переможця і де перевірит
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06%20
|
|
|
01.12.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, в договорі про закупівлю, який замовник опублікував на майданчику, допущено помилки, не вірно вказано ціни на продукти харчування. Поставки протягом пів року відбувались за іншими цінами, які відповідають тендерній пропозиції учасника. Як виправити дану ситуацію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону.
Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|