|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, питання: У разі призначення двох уповноважених осіб, Замовник повинен розмежувати (конкретизувати) повноваження щодо проведення процедур закупівель / спрощеної закупівлі щодо кожної Уповноваженої особи. Якщо на Уповноважену особу № 1 та на Уповноважену особу № 2 покладено обов’язок здійснювати переговорну процедуру, чи потрібно розмежовувати переговорні процедури кожної особи за ДК 021:2015 по предмету закупівлі ?
Наприклад:
1) Уповноважена особа № 1 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов’язана продукція. Проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 65110000-7 Розподіл води.
2) Уповноважена особа № 2 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09310000-5 (Електрична енергія).
Або це питання, яка саме переговорна процедура за предметом закупівлі буде проводитись тією або іншою Уповноваженою особою можно вирішувати в усному порядку за домовленістю самих Уповноважених осіб, що буде розмежована накладанням ЕЦП/КЕП Уповноваженої особи на Закупівлю та/або План закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 232/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=171a10a3-b305-40af-9cdb-cbe49a862a55&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Одночасно зазначаємо, що рішення Уповноваженої особи оформлюється протоколом. Отже, уповноважена особа оформлює протоколи у разі прийняття відповідних рішень за відповідними процедурами.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною 3 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
При цьому Законом не регламентовано, як вирішувати питання, якщо в тендерній документації не міститься умови щодо перерахування вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату, а на етапі укладення договору Продавець наполягає на таких умовах, з чим не погоджується Замовник.
На підставі вищевикладеного,прошу надати роз’яснення, щодо тлумачення норм Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
Чи може Продавець, який виграв торги наполягати на вказівці в умовах договору, щодо здійснення перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату?
Чи може Замовник відмовитися від укладання договору, якщо Сторонами не досягнути згоди щодо умови договору стосовно перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас абзацом другим частини третьої статті 22 визначено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Тому визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті можливе у разі, якщо така умова була передбачена тендерною документацією та проектом договору замовника. При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до тих вимог тендерної документації , згідно яких учасником подана пропозиція, що визнана найбільш економічно вигідною.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону.
Так, відповідно до абзацу другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Звертаємось з проханням надати роз’яснення з наступного питання:
Нами (бюджетна установа) на початку цього року було укладено договір на капремонт даху - за процедурами Допорогових закупівель (загальна вартість робіт складала біля 1,3 млн.грн.).
На даний час - роботи ще не завершені, договір не закрито.
Однак, у ході виконання даних робіт - була виявлена помилка у проектній документації на ці роботи. Проектна організація - визнала свою помилку та зобов'язалася внести у проектно-кошторисну документацію відповідні коригування за власні кошти.
Але, після внесення таких коригувань (виправлення виявленої помилки) - збільшилися обсяги робіт (передбачених проектно-кошторисною документацією та раніше укладеною угодою), що призвело до збільшення загальної вартості робіт за проектно-кошторисною документацією на 40 тис.грн. (що становить близько 3% від ціни основного договору про закупівлю).
У зв'язку з чим, виникла необхідність у внесенні змін до раніше укладеного договору, а саме: щодо приведення суми договору у відповідність до відкоригованої проектно-кошторисної документації та забезпечення виконання повного обсягу робіт, передбаченого проектно-кошторисною документацією (включаючи додатковий обсяг, що виник після коригування проектної документації).
Наше питання - Як діяти в такій ситуації?
Чи можемо ми у даному випадку укласти з виконавцем робіт угоду на додатковий обсяг - за процедурами Допорогових закупівель (так як, загальна вартість додаткового обсягу робіт складає не більше 50 тис.грн., а основний договір було укладено - ще до введення у дію положень нового Закону України "Про публічні закупівлі")?
Чи можливо буде доцільніше у даному випадку - провести переговорну процедуру на закупівлю додаткового обсягу аналогічних робіт у того самого виконавця (на підставі положень пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", не враховуючи те, що основний договір був проведений у відповідності до діючих на той час вимог законодавства, але без проведення тендера)?
Дуже чекаємо Ваших порад.
Вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. В 2019 році ми провели відкриті торги за результатами яких уклали договір з переможцем закупівлі на добудову школи на суму 6 млн.грн.. В зв'язку з тим, що профінансовано було лише частину робіт, - сторонами було підписано додаткову угоду, згідно якої в 2019 році оплачено частину робіт на 1 млн.грн. В договорі 2019 року вказано, що він діє до 31.12.2019 року або до повного виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, а в частині розрахунків до повного його виконання. В електронній системі ми вже прозвітували про виконання договору. На 2020 рік проектно-кошторисна документація не буде коригуватися. Чи можемо ми укласти з тим самим підрядником договір за переговорною процедурою закупівлі по Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
Разом зтим замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону уповноважена особа або тендерний комітет здійснюють вибір процедури закупівель.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо можливості використання в проекті договору надання послуг, в розділі "Оплата", формули розрахунку вартості послуг з привязкою до іноземної валюти на дату здійснення остаточної оплати, керуючись п.7 частини 5 ст.41. ЗУ "Про Публічні закупівлі". Зазначаємо , що предметом закупівлі є послуги з підтримки програмних продуктів.Данний вид послуг передбачає імпортну складову.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни курсу іноземної валюти, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін.
Таким чином, проект договору складається замовником самостійно з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України специфіки предмета закупівлі та принципів здійснення закупівлі, визначених в статті 5 Закону.
|