|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету, а також їх права, обов'язки та відповідальність передбачені статтею 11 Закону, а також Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення).
Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Примірного положення тендерний комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій, як зокрема: надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів; здійснення інших дій, передбачених Законом.
Разом з цим, виходячи з пункту 2.5 розділу ІІ Примірного положення перелік питань, що підлягають розгляду здійснюється тендерним комітетом на засіданні, яке є формою роботи комітету.
Крім того, частиною четвертою статті 11 Закону та пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення передбачено, що рішення комітету потребує оформлення протоколом, який має підписуватися всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні мають відображатися результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це має зазначатися у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Отже, розгляд питань, що стосуються організації та проведення процедур закупівель, передбачених Законом, здійснюється тендерним комітетом згідно вимог Закону на його засіданнях.
|
|
Стосовно тендеру
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
що був здійснений на виконання бюджету
https://obolon.kyivcity.gov.ua/files/2019/5/11/302.PDF
стор. 8
Після ознайомившись з листом "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель"
3304-04/16225-06 від 16.04.2019, посилання: www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?fText=Щодо%20оскарження%2C%20здійснення%20контролю%20та%20моніторингу%20закупівель
лишилися наступні питання.
Питання, коротко:
(1), (2) Який орган (установа) уповноважені проводити безсторонню/офіційну експертизу
якості вищезгаданих робіт. У відповіді (формального) "замовника" на звернення (засобами 1551.gov.ua)
йдеться про відповідність ремонту ДБН В.2.3-4:2015 , однак є обґрунтовані сумніви
щодо відповідності даного ремонту ДБН В.2.3-5 (пункти 5.3.6, 7.3),
ДБН В.2.5-75 (пункти 3.17, 8.10.2) та ДСТУ Б В.2.5-26 (Додаток А, Додаток Б).
Які експерти уповноважені підтвердити чи спростувати сумніви щодо якості робіт?
(Яким чином зацікавлені громадяни можуть ініціювати перевірку / найняти даних експертів?)
(3) Чи розповсюджується на вищезгаданий тендер норма про разову плату за подання
скарги (від 5 до 15 тис грн). До відома - ціна "оскаржуваних матеріалів"
(вартість дощоприймача - до 5 тис грн) в 3-и рази менша за плату за оскарження
робіт (15 тис грн). Також у відгуку на Дозоро:
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
доволі детально викладена аргументація суті претензій до виконаних робіт.
(4) прошу надати роз'яснення, яким чином визначений правовий статус громадян, що
є по суті, фактичними "споживачами"(користувачами) послуг що замовляються за
бюджетні кошти ? (Права та обов'язки формального "замовника" та "виконавця" робіт
більш менш зрозумілі, однак не зовсім зрозумілий статус "безпосередньо зацікавлених"
громадян що є фактичними "споживачами" цих закуповуваних робіт/послуг)
Питання, більш детально:
[повний текст питання доданий у файлі "Повний-текст-питання.pdf"]
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1, 2
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо.
Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.
Щодо питання 3
Розмір плати за подання скарги до органу оскарження встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950
Зазначаємо, що плата стягується за скарги саме щодо процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, застосування яких є обов'язковим для замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Щодо питання 4
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту регулюється Законом України "Про захист прав споживачів".
При цьому Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
При цьому стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Разом з тим Конституцією України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
|