|
|
07.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі.
У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону):
- Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри.
- Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії).
- Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі.
- Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі.
Заздалегідь дякую.
З повагою,
Анастасія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону.
Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо застосування Замовником положень Закону в частині визначення додаткових умов Тендерної документації, які окремо застосовуються до Учасників-резидентів та Учасників-нерезидентів, ураховуючи той факт, що переможцем визначено Учасника-нерезидента.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 16.11.2016 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
|
14.02.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть будь-ласка яким чином застосовується частина 5 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" (задалі - Закон) для договору про надання послуг, оскільки роз'яснення №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 не дає відповіді на наступне питання.
Чи можна в додатковому договорі щодо продовження дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, підписаного застосовуючи частину 5 статті 36 Закону, закласти в додаткових обсягах (слід розуміти, що ці додаткові обсяги не були вказані в вимогах проведеного у попередньому році тендеру) змінені (згідно чинного законодавства) показники, що застосовуються в кошторисі до договору відмінні від тих, що закладені в основному договорі: рівень заробітної плати, коефіцієнти, тощо? Чи можна закладати лише додаткові обсяги, а показники кошторису до договору (рівень заробітної плати, коефіцієнти, тощо) залишаються без мін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
25.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
В Примірному положені про
тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, рекомендовано встановлювати наступну вимогу для уповноваженої особи: не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. При цьому в Законі України "Про публічні закупівлі" така вимога відсутня.
Враховуючи, що Примірне положення має рекомендаційний, а не обовязковий характер, підкажіть будь-ласка, чи може власник визначити уповноваженою особою особу, яка має вищу освіту, але не має вказаного вище досвіду роботи, а вимогу щодо досвіду роботи не встановлювати при розроблені та затверджені Положення про уповноважену особу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність.
Поряд з цим, статтею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону.
При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням.
У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.07.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! Учасник-переможець процедури закупівлі наполягає на підвищенні ціни товару на 10% декілька разів під час виконання договору керуючись статтею 36 «Основні вимоги до договору про закупівлю» Закону України «Про публічні закупівлі».
Підкажіть будь ласка чи правомірно підвищення ціни не один раз, а більше упродовж дії договору. Як можна проконтролювати ціну товару на ринку (кам’яне вугілля) і які докази (документи) повинен надати учасник для підтвердження збільшення ціни за одиницю товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпні відповіді на питання міститяться в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|