|
28.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Скажіть, будь ласка, якщо торги, аукціон не відбувся, замовник може знизити вартість лоту і органузувати повторні торги ?
Якщо так, то на скільки можна знизити вартість ?
Дякую !
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено акціонерне товариство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з питань, зазначених пропонуємо звернутися до АТ “Прозорро.Продажі”.
|
|
28.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як відомо, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) адмініструє перелік міжнародних спонсорів війни, у якому фігурують компанії, які активно працюють в рф, наповнюючи російський бюджет та постачаючи обладнання подвійного призначення, яке може використовуватись у воєнних цілях.
Водночас нормами Особливостей не передбачено, що Замовник може відхилити учасника, в разі якщо його внесено до переліку міжнародних спонсорів війни.
У зв’язку з чим виникає питання, як замовнику не співпрацювати з організаціями, які є міжнародними спонсорами війни, як відхиляти таких учасників? Чи плануються відповідні зміни у законодавсті публічних закупівель, та якщо так, у строки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 305/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b4fad0-ce20-452f-ade5-a02f5f7b6b1a&lang=uk-UA
|
|
26.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Якщо з певних причин закупівля шляхом запиту ціни пропозиції не відбулась (договір не укладено) скільки разів можна повторно робити ЗЦП на ту саму закупівлю? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119
|
|
25.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Під час ознайомлення зі змінами до Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року у нас виник ряд запитань, що стосуються практичного застосування вказаних змін при провадженні практичної діяльності з закупівель.
1. Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень одним з трьох способів: або з застосуванням процедури відкритих торгів, з особливостями затвердженими постановою постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 року, або з застосуванням спрощених закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», або шляхом запиту ціни пропозицій в електронному каталозі. Чи вірно ми розуміємо, що уповноважена особа на свій розсуд обирає один з трьох способів закупівлі і жоден спосіб закупівлі не призведе до порушення з боку замовника?
2. В Постанові Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року не регламентований порядок закупівлі товарів та послуг вартістю менше 200 тис. гривень та робіт вартістю менше 1,5 млн. гривень, чи можна такі закупівлі проводити без застосування процедур закупівель з дотриманням вимог статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі»?
3. Який критерій для визначення вартісних меж для застосування відкритих торгів або спрощених закупівель, або запиту ціни пропозицій, мається на увазі саме вартість товару чи послуг за договором, чи сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за Єдиним закупівельним словником?
4. В разі якщо критерієм для визначення вартісних меж для визначення способу закупівлі є сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за єдиним закупівельним словником, то з якого саме моменту необхідно визначати такі вартісні межі з початку року чи з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року?
5. Який порядок закупівлі товарів робіт і послуг в разі якщо процедура закупівлі, яку обрала уповноважена особа, (відкриті торги, спрощена закупівля або запит ціни пропозицій) не відбулась через відсутність пропозицій учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до положень пункту 8 постанови Кабінету МІністрів України від 18.07.2023 № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).”. Державний замовник самостійно визначає один з наведених варіантів закупівель, виходячи з власних потреб. При цьому наголошуємо, що при обранні способу закупівлі відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" державному замовнику потрібно керуватись принципами, викладеними у статті 3 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
|
|
24.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь ласка, для публічних закупівель є особливості/обмеження щодо того, здійснюються за договором чи безготівкові, чи готівкові розрахунки?
Якщо з ФОП-ами та іншими юридичними особами не перевищувати ліміт 10000 грн, то чи треба якісь додаткові дії робити, щоб можна було готівкові розрахунки робити? (Можливо зміни в статут юр особи, що можна готівкові розрахунки робити, чи не треба цього?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить регулювання питань, пов'язаних з формою розрахунків. При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Державну казначейську службу Укаїни, рзатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому, з порушених питання щодо форми розрахунків пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|